Відновивши єдність, Галицько-Волинське князівство набирає сили та відвойовує втрачені позиції. Навесні 1238р. Данило розгромив тевтонських лицарів Добжинського ордену під Дорогочином. Незабаром він знову поширює свій вплив на Київ, у якому залишає управляти свого воєводу Дмитра. У
1239р. приєднав до своїх земель Турово-Пінське і Київське князівства на сході, разом із столицею Русі -
Києвом. З приходом
монголів позиції галицько-волинських князів похитнулися. У
1240р. азійські полчища взяли Київ, а у
1241р. вторглися до Галичини і Волині, де сплюндрували безліч міст. Слабкістю князівства скористались західні сусіди, які спробували захопити Галич. У відповідь
Романовичі захопили у
1244 році польський
Люблін, а у
1245р. розбили війська угорців, поляків і бунтівних бояр у
битві під Ярославом. Боярська опозиція була остаточно знищена і Данило зміг централізувати своє управління. Не маючи сил протистояти монголам, Данило був змушений визнати
сюзеренітет золото-ординського
хана у
1245р., але добився підтвердження своїх князівських прав на Галицько-Волинські землі. Потрапивши у залежність від монголів, князь спрямував свій зовнішньополітичний курс на утворення антиординської коаліції держав. З цією метою він уклав союзи із Польщею, Угорщиною,
Мазовією і
Тевтонським Орденом, а також захопив
ятвязькі землі і
Чорну Русь у
1250-
1253рр, чим ліквідував загрозу нападів литовців на Волинь. У
1253р. Данило прийняв у Дорогочині титул «короля Русі» від
папи Інокентія IV, який обіцяв організувати
хрестовий похід проти монголів. Незважаючи на часткову економічну та політичну залежність від Золотої Орди, князівству вдалося зберегти власну зовнішню політику. Данило вів боротьбу з феодальними уособицями, викликаними прагненнями галицької боярської верхівки та чернігово-сіверського і київського князів не допустити зміцнення влади Данила і його брата Василька в Галицько-Волинському князівстві. Опирався на підтримку дрібних і середніх служивих феодалів та міщан, зацікавлених у зміцненні княжої влади Данило Галицький об'єднав на певний час західноукраїнські землі. Реформував військо, приборкав боярство.. Під його владою поширювалися західноєвропейські культурні впливи, прищеплювалися відповідні державні адміністративні форми, зокрема в житті міст. Побудував ряд нових міст (
Холм,
Львів тощо), переніс столицю з Галича - міста боярських заколотів -до Холму. Для зміцнення міжнародного авторитету держави
1246р. заснував у Галичі церковну митрополію. Митрополитом було призначено одного з подвижників князя - печатника Кирила.У 1264р. Данило Романович помирає. Починається поступовий занепад Галицько-Волинського князівства.
