Економічне мислення - це пізнання сутності економічних процесів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою розумових операцій і реалізація економічних знань, умінь і якостей особистості в економічній діяльності і поведінці в цілісному економічному процесі. Економічне мислення як мислення людини взагалі формується в процесі виховання, навчання, одержання освіти, підготовки, підвищення кваліфікації, тощо. Основними типологіями економічного мислення є: за критерієм науковості: наукове і ненаукове; за критерієм способу або характеру: стандартне і творче; за критерієм нац. зрілості: індивналістичне, соц.-нац, заг-нац, слабке. Наукове мислення – спосіб осмислення дійсності, що базується на раціональному, системному, доказовому пізнанні. Основною метою є отримання об’єктивної істини. Науковому мисленню притаманні такі основні ознаки: строгість; однозначність; ефективність;простота; еврістичність. Ненаукове мислення – мислення на обмежено раціональному або повністю ірраціональному, несистемному, недоказовому підході до економічної діяльності. Йому притаманні такі ознаки: несистемність, хаотичність, звернення до авторитету. Всі види неекономічного мислення можна поділити на: Повсякденне економічне мислення базується на здоровому глузді, життєвому досвіді, практичній кмітливості. Воно надзвичайно широко розповсюджено серед людей, які не мають фахової економічної освіти. Однак, воно є досить ефективним і дає можливість багатьом людям досягти значних індивідуальних економічних успіхів. Релігійне та містичне – полягає у посиланні на авторитет; ведення економічних справ у відповідності до певних морально-етичних норм, проповідуваних релігією (заперечення лихварства у Християнстві). Ідеологічне («ілюзорне») – прямо дискредитує наукове, економічне пізнання: ціннісні установки особистості закривають собою факти, і ціннісна складова в економічних судженнях ігнорує актуальну складову останніх, факти дійсних процесів і явищ. Це призводить до серйозних втрат в економічному пізнанні. Так формується доктрина – заздалегідь сформоване вчення, певна система філософських або інших поглядів.
