Податки – це частина національного доходу, що вилучається державою у населення через позаекономічний та економічний примус здебільшого на еквівалентній основі з метою виконання її соціально – економічних, політичних, правових функцій та досягнення військових цілей. Доходи державного бюджету у розвинутих країнах світу більш як на 90% формуються саме за рахунок податкових надходжень.Класик політичної економії А. Сміт надавав великого значення податкам. На його думку податки мусить сплачувати кожна особа, його розміри мають бути мінімальними та терміни сплати чітко визначені. У податковій системі визначені конкретні елементи податків. До них належать:
суб'єкт податку — особа, на яку законом покладено обов'язок сплачувати податок;
об'єкт податку — доход або майно, з якого нараховується податок: прибуток, заробітна плата, цінні папери, нерухоме майно тощо;
джерело податку — доход, за рахунок якого сплачується податок;
ставка податку — розмір податкових нарахувань на одиницю оподаткування
.Основні функції податків: 1. фіскальна означає збір грошових коштів з насел., підпр-ств і орг-цій
; 2. регулююча – забезп. регулювання грошових доходів;
3. стимулююча ф-я податків полягає у впливі на інвестиційний процес, на проведення науково–дослідних робіт, на прискорення темпів економічного зростання, на інноваційні процеси.
Основними видами податків у розвинутих країнах є особистий подохідний податок і податок на додану вартість (ПДВ). Певну роль у виконанні функцій податків відіграє податок на прибутки корпорацій та на соціальне страхування.У законі України “Про систему оподаткування” принципами оподаткування названо: обов’язковість, стимулювання підприємницької діяльності, рівнозначність і пропорційність, рівність і недопускання податкової дискримінації.
