Національне багатство — це сукупність матеріальних благ, нагромаджених країною за весь період її існування та залучення до господарського обороту природних ресурсів. Іншими словами, нац. баг-во – це все матер. баг-во сусп-ва.Сучасна економ. теорія все частіше критикує тезу про матеріальний зміст багатства і висловлюється за його уточнення і доповнення новими елементами. У широкому розумінні національне багатство включає в себе як матеріальне, так і нематеріальне багатство країни.
Нематеріальне багатство суспільства − це ті його елементи, що перш за все визначають якість робочої сили − науково-технічний, освітній, культурний потенціал. Основними елементами нематеріальної форми національного багатства є духовні і культурні цінності (нагромаджений виробничий досвід, освітній потенціал нації, досягнення науково-технічної думки, інформаційні ресурси, інтелектуальний рівень та ін.). Осн. елем.
матеріальної форми національного багатства: - виробничий капітал (основн. і оборот.); - основний капітал сфери немат-го вир-ва (школи, лікарні, культ.-освітні і спорт. об’єкти, житл. буд.); - резерви капітальних благ (законсервовані запаси основн. капіталу); - майно домашніх госп-в (індивідуальне житло, засоби праці і предмети тривалого використання − автомоб., меблі, побутова техніка тощо);- запаси і резерви споживчих благ.До складу національного багатства відносять і природні ресурси країни, які
залучені до господарського обороту (земля, надра, вода, ліси, атмосфера, клімат).Нац. баг-во виступає як важливий показник економічної могутності країни та джерело її соціально-економічного прогресу.