ВВП – це сукупна вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених у поточному періоді на території країни, незалежно від національної належності підприємств. Валовий внутрішній продукт підраховується за так званим територіальним принципом.
Загальні риси, характерні для ВВП: 1. є найбільш загальним пок-ком кінцевого результату екон-ної діяльності в нац. економіці;
2. характеризує єдність взаємопов’язаних аспектів екон. процесу: вир-во матер-х благ і надання послуг, розподіл доходів, кінцеве використання матер-х благ і послуг;
3. охоплює результати екон-ної д-сті всіх госп-ських одиниць: підп-ств, організацій та установ як сфери матер-го вир-ва, так і сфери послуг, особистих підсобних госп-ств населення, окремих осіб, зайнятих бізнесом;
4. є вартісним, грошовим показником, вимірює ринкову вартість річного вир-ва;
5. має кількісний, часовий вимір.
Існує три методи обчислення ВВП 1. за виробничим методом: підсумовується додана вартість, створена всіма галузями економіки;
2. за витратами: підсумовуються витрати всіх економічних агентів, які використовують ВВП (домогосп-в, фірм, держави та іноземців, які експортують товари з даної країни);
3. за доходами: підсумовуються всі види факторних доходів (заробітна плата, прибуток, процент, рента), а також амортизаційні відрахування.Обчислення ВВП ускладнюється інфляцією (зростанням цін), яка властива всім країнам з ринковою економікою. У зв’язку з цим розрізняють поняття номінального і реального ВВП.
Ном. ВВП − це обсяг вир-ва, обчислений за діючими, фактичними цінами. В умовах інфляції він завищує результати економіки і потребує коригування.
Р. ВВП − це обсяг вир-ва, вартість якого скоригована на величину річного зростання цін. Співвідношення між номінальним і реальним ВВП утворює ще один показник −
дефлятор ВВП, який визначається за формулою:
Дефлятор ВВП = Номінальний ВВП / Реальний ВВП.На основі ВВП розраховується цілий ряд інших макроекономічних показників (напр., валовий нац. дохід, чистий внутрішній продукт).
