Відтворення – процес вир-ва, який розглядається не як окремий акт, а як процес, що постійно повторюється. Відтв-ня буває індивідуальним (або одиничним) – тобто відтвор. на окремих підприємствах і домогосподарствах. Воно є основою, вихідною і необхідною ланкою всього суспільного відтворення.
Процес відтв-ня на рівні нац. ек-ки є суспільним (екон.) відтв-ням. Сусп-не екон. відтв-ня не є простою сумою одиничних процесів відтв-ня на рівні підприємств і домогосп-в. У ньому з’явл. нові якісні елементи, які відсутні на мікрорівні. Сусп-не екон. відтв-ня основане на органічній єдності всіх частин, що його утворюють (домогосп-в, підпр-ств, галузей, екон. регіонів, кластерів).
Сусп. відтв-ня включ. в себе відтв-ня:- суспільного продукту та його конкретних форм;- людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;- основного і оборотного капіталу суспільства;- національного багатства;- споживання;- економічних відносин.
Основні види екон-го відтв-ня: Просте − це відновлення процесу сусп. вир-ва з року в рік у незмінних обсягах.
Звужене – характ-ся відтв-ням сусп. вир-ва в обсягах, що є меншими, ніж у попередньому періоді.
Розширене − це відтв-ня сусп. вир-ва в зростаючих обсягах.
Основні показники, що характеризують екон. відтв-ня – це макроекономічні показники −
валовий внутрішній продукт і національний дохід. Кожен з них аналізується за абсолютним приростом, темпами зростання відносно попереднього року або темпами зростання відповідно базового року та темпами приросту. Аналіз також охоплює показники ВВП і національного доходу на душу населення та інші показники.