У найбільш загальному розумінні благами є ті предмети, які здатні задовольняти потреби людини. Вони поділяються на економічні та неекономічні.
Економічні блага – здебільшого створені людською працею кількісно обмежені засоби задоволення людських потреб.Обмеженість економічних благ – недостатня їх кількість для задоволення зростаючих потреб людини і суспільства. Наслідком обмеженості наявної кількості економічних благ є те, що вони виступають об’єктом присвоєння (розподілу); об’єктом обміну; об’єктом виробництва.
За хар-ром використання виокремлюють: Споживчі блага – кінцеві блага, прямі блага – товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб.
Виробничі блага – композитні блага (ресурси) або непрямі блага – товари і послуги, призначені для виробництва споживчих благ. Слід зазначити, що існують випадки коли окремі економічні блага мають ознаки і кінцевих і композитних благ (електроенергія, паливо тощо).
Залежно від суб’єктів, які споживають економічні блага, останні бувають індивідуального, групового та державного споживання.
Блага поділяються на: Приватні (можуть бути поділеними між індивідами, при цьому існує можливість відлучити будь-яку особу від їх споживання за допомогою таких інструментів, як ціна)
. Суспільні (не можуть бути поділеними між індивідами та від споживання яких практично неможливо або небажано відлучити жодного з індивідів, напр. повітря, водний простір, система оборони країни та ін.)
Блага: матеріальні (товари і послуги сфери матеріального виробництва) і
нематеріальні (створювані у сфері нематеріального виробництва),
довгострокові (багаторазового використання) та
короткострокові (1-раз. використання),
теперішні та майбутні, взаємозамінювані (субститути, напр. чай, кава) і
взаємодоповнюючі (комплементарні, напр. авто, бензин).Економічне благо, призначене для обміну або купівлі-продажу набуває товарної форми, тобто стає товаром.
