Загалом, під поняттям “система”, що є одним із головних в економічній науці, розуміють у самому широкому значенні
впорядковану сукупність взаємопов’язаних і взаємодіючих елементів.
ЕС – сукупність взаємопов’язаних і відповідним чином впорядкованих елем е-ки, що утворюють певну цілісність, екон структуру сусп. Ознаки ек с-ми: ієрархічність; цілісність; органічність; мобільність.
В екон літ-рі по-різному визначають складові ЕС. Поширеним є підхід за яким осн складовими екон сис є: продуктивні сили; екон (виробничі) відносини; механізм господарювання. ПС – це сукупність засобів вир-ва, працівників з їхніми фіз. і розумовими здібностями, наука, технологія, інформація та ін., що забезпечує створення матер і дух(екон) благ, необхідних для задоволення потреб людей. Структуру ПС можна визначити за різними критеріями: а) за елементами(факт вир-ва); б) за сферами (мат і немат) ; в) за галузями; г) за первинними ланками вир-ва. Існує два підходи: 1. марксистський – об’єктивний(натурально-реч) фактор: засоби вир-ва; - суб’єктивний (людський фактор): робоча сила. 2. неокласичний – праця, земля, капітал і підприємницький хист. Зас вир-ва поділяються: - засоби праці; предмети праці. Структуризація ПС обумовлена СПП. Критерії р-ку ПС поділяються на кількісні та якісні. Найефективнішим показником р-ку ПС є ефективність в-ва, що характеризує віддачу та результативність здійснених витрат. ПС є матеріальною основою екон сис. Сусп. формою і способом організації екон сис є екон відносини – відносини між людьми з приводу вир-ва, розподілу, обміну і споживання екон благ. Вони є об’єктивними і матеріальними, оскільки, по-перше, формуються незал від волі і свідомості людей, по-друге, невіддільні від існування ПС, являючи їхню сусп. форму. Структуру екон відносин можна визначити за фазами сусп. вир-ва (відносини вир-ва, розп, обміну, спож). Структура ЕВ відносно ПС: -техніко-екон; -організаційно-екон; - соц-екон. Господарський мех. – сукупність форм і методів організації та управління, сусп. діями екон суб’єктів, спрямованих на регулювання екон процесів і реалізацією екон законів. Він узгоджує функціонування і розвиток ланок ЕС, призводить у відповідність ЕС і ЕВ. Основними підсистемами є: держ регулювання, корпоративна планомірність, ринкове саморегулювання.
