Воля тісно пов'язана з емоціями, тому їх часто об'єднують у спільну емоційно-вольову систему особистості, яка протиставляється пізнавальній. Якщо ж емоції лежать на нижчому рівні еволюції психіки, то воля є її вершиною.
Воля - це здатність людини свідомо контролювати свою діяльність і поведінку та активно керувати ними, переборюючи перешкоди і підпорядковуючи їх свідомо поставленій меті. Вольові дії, виконуючи
дві взаємопов'язані функції: спонукальну, яка забезпечує активність людини, і гальмівну, яка виражається у стримуванні, проявляються: у ситуації вибору рівних за значеннями мотивів і цілей; за відсутності в індивіда актуальних потреб у дії; за наявності зовнішніх і внутрішніх перешкод і т. ін.
Етапами вольової дії є: Усвідомлення мети і прагнення досягнути її; Усвідомлення ряду можливостей досягнення мети; Прояв мотивів, які підтверджують або заперечують ці можливості; Боротьба мотивів і вибір; Прийняття однієї з можливостей як рішення;
Здійснення ухвального рішення. Виділяють наступні вольові якості: Сильна воля; Наполегливість; Рішучість; Ризик (ситуативний, надситуативний, виправданий, невиправданий) Упертість; Виконавчість; Конформність; Навіюваність; Нерішучість; Слабовільність( абулія, апраксія, лінощі). Абулія - це виникла на основі патології мозку відсутність спонукання до діяльності, нездатність при розумінні необхідності винесення рішення до дії чи виконання їїАпраксія - порушення довільної регуляції рухів і дій, які унеможливлюють здійснення вольового акту. Лінощі - прагнення людини відмовитися від подолання труднощів, стійке небажання здійснити вольове зусилля.
