Психічне здоров’я - потреба самореалізації як особистості, тобто забезпечення соціальної сфери життя. Людина реалізує себе у суспільстві тільки в тому випадку, якщо вона має достатній рівень психічної енергії, яка визначає працездатність, достатню пластичність, гармонійність психіки, що дозволяє адаптуватися до суспільства, бути адекватним його вимогам. Отже, як і при визначенні фізичного здоров’я, тут також присутні поняття “сила” і “гармонія”. Крім того для здорової особистості характерна стійка “Я- концепція” – позитивна, адекватна, стабільна самооцінка. Управління здоров’ям повинно починатися з оздоровлення душі. Без розуміння вищих аспектів буття (змісту свого життя, його мети, шляхів самореалізації, згідно зі своєю совістю і т.п.), і вирішення проблем з цих позицій, неможливе наближення до стану здоров’я, що завжди породжує психічну напругу, а остання приводить до не здоров’я тіла. Вищі психічні аспекти в контексті збереження й відновлення здоров’я містять кілька моментів: виховання й перевиховання людини, переведення її життєвих цінностей із егоцентричної площини в альтруїстичну;визнання ролі високої, доброї і творчої мети в житті людини як фактора гармонізації його психіки, а відповідно, і тіла;визнання волі й віри в управління своїм здоров’ям. Негативні емоції руйнують не лише психіку, а й тіло, викликають локальні м’язові блоки, що ведуть до гіпофункції органів. Недарма на Сході говорять: “Беги от человека агрессивного, как от чумы, она заразна и может привести к болезни”.
