види вартісного оцінювання основних засобів:
- первісна вартість;
- переоцінена вартість;
- ліквідаційна вартість;
- вартість, яка амортизується;
- справедлива вартість;
- залишкова вартість.
первісною вартістю слід розуміти історичну собівартість необоротних активів у сумі грошових кошті або справедливої вартості інших активів, які були сплачені, передані, витрачені для придбання чи створення необоротних акт.
Переоцінена вартість — це вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Ліквідаційну вартість складає сума коштів або вартість інших активів, яку банк очікує отримати від реалізації чи ліквідації необоротних активів після закінчення терміну їх корисного використання за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем або лік відацією цих основних засобів.
Вартість, яка амортизується, визначається як первісна аімі переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням їх лікні» даційної вартості.
Справедливою вартістю придбання будівель, машин, устатку вання та землі вважається їх ринкова вартість. Якщо даних про ринкову вартість немає, в обліковій процедурі оперують категорією відновлювальної вартості з вирахуванням суми зносу іш дні ту оцінювання. Такий підхід щодо справедливої вартості поширюється на решту об’єктів основних засобів.
Положенням бухгалтерського обліку 2 «Баланс» що залишкова вартість основних засобів розрахов як різниця між первісною або переоціненою вартістю осмнміім засобів і сумою їх зносу на дату балансу.
