Поняття “інновація” означає нововведення, тобто впровадження нових форм організації праці й управління в систему підприємницької діяльності; це використання в тій чи іншій сфері суспільної діяльності результатів интелектуальної праці, технологічних розробок, спрямованих на удосконалення соціально-економічної діяльності . Інновація – це використання в той чи іншій сфері суспільної діяльності (виробництві, економічних, правових і соціальних відношеннях, науці, культурі, утворенні і т.д.) результатів інтелектуальної праці, технологічних розробок, що спрямовані на удосконалювання соціально-економічної діяльності. Інновація представляє собою матеріалізований результат, що отриманий від вкладення капіталу в нову техніку чи технологію, в нові форми організації виробництва праці, обслуговування чи управління, включаючи нові форми контролю,обліку, методів планування, аналізу і т.п. Інновацію можна назвати також інноваційним продуктом. З поняттям “інновація” тісно пов’язані поняття “винахід” та “відкриття”. Під винаходом розуміють нові прибори, механізми, інструмент,інші пристосування, що створені людиною. Відкриттям є процес отримання раніше невідомих даних чи спостереження раніше невідомого явища природи. У сучасній економіці роль інновацій значно зросла. Це викликано тим, що в ринковій економіці інновації являють собою зброю конкуренції, тому що інновація веде до зниження собівартості, до зниження цін, до зростання прибутку, до створення нових потреб, до припливу грошей, до підвищення іміджу (рейтингу)виробника нових продуктів, до відкриття і захоплення нових ринків, у тому числі і зовнішніх. Процесна продуктова інновація являє собою освоєння нових форм і методів організації виробництво при випуску нової продукції. При цьому мається на увазі, що випуск нової продукції можна організувати при вже наявні технології,устаткуванні, енергетичних ресурсах і при використанні традиційних методів організації виробництва і керування
