Ринок екологічного страхування в нашій країні тільки починає розвиватися і проводиться в добровільній формі.
Відповідальність за забруднення довкілля виникає як юридичний наслідок викиду шкідливих речовин, що забруднюють атмосферу, водні і земельні ресурси. Ця відповідальність базується на законодавстві кожної конкретної країни щодо охорони навколишнього природного середовища.
Основна мета такого страхування полягає у компенсації шкоди за позовами, висунутими третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров’ю та майну внаслідок забруднення довкілля з вини страхувальника.
Страхування відповідальності за забруднення довкілля базується сьогодні на таких умовах:
• компенсувати страхувальникові усі суми, присуджені за законом постраждалим третім особам у зв’язку з настанням страхового випадку. До суми компенсацій вносяться також судові витрати;
• страхуванням покриваються лише випадкові забруднення. Навмисні дії або помилки, які можуть збільшити ймовірність шкоди третім особам, страхуванням виключаються;
• суми штрафів не включаються у страхове покриття.
Договір укладається терміном на рік, але передбачається продовження його в того самого страховика, бо і страховикові, і страхувальникові вигідно партнерство на строк не менш як 5-10 років.
Територіальні межі чітко обумовлюються, особливо в разі використання транспортних засобів, наприклад при перевезенні шкідливих речовин.
Страховики обмежують максимальну відповідальність грошовою сумою та періодом часу. Висока вартість страхування не дозволяє придбати страхування з великими лімітами.
Страхове покриття надасться для відшкодування збитку третім особам. Тому страховик не відшкодовує витрати страхувальникові на превентивні заходи або на очищення його власного майна. Проте компенсуються витрати третіх осіб щодо мінімізації збитку, прийняті після настання нещасного випадку.
