Медичні послуги можуть надаватися у двох формах: обов’язковій і добровільній.
▪ Обов’язкове медичне страхування охоплює все населення країни і призначене задовольняти основні, першочергові потреби в медичній допомозі. Страхувальником в обов’язковому медичному страхуванні може бути лише юридична особа, яка укладає договори страхування на користь застрахованих. Обов’язкове медичне страхування базується на таких принципах: загальності, державності, некомерційності. Для обов’язкового медичного страхування характерним є те, що сплата страхувальниками внесків здійснюється у встановлених розмірах і у встановлений час (тобто страхові платежі мають форму податку), а рівень страхового забезпечення однаковий для всіх застрахованих (в основу проведення обов’язкового медичного страхування закладається програма обов’язкового медичного обслуговування, яка охоплює мінімально необхідний перелік медичних послуг).
Але обов’язкове медичне страхування не може задовольнити всі існуючі потреби, тому необхідним є проведення добровільного медичного страхування, яке базується на залученні вільних коштів юридичних і фізичних осіб у сферу охорони здоров’я.
▪ Добровільне медичне страхування є доповненням до обов’язкового. У рамках добровільного медичного страхування передбачається оплата медичних послуг понад програмою обов’язкового медичного страхування. Об’єктом добровільного медичного страхування є майнові інтереси страхувальника або застрахованого, пов’язані з витратами на одержання медичної допомоги.
Добровільне медичне страхування може бути колективним (за рахунок коштів юридичних осіб), індивідуальним (за рахунок коштів окремих громадян).
