Особливістю діяльності страхової компанії є те, що страховик спочатку акумулює кошти, що надходять від страхувальника, створюючи необхідний страховий фонд, а лише після цього несе витрати, пов'язані з компенсацією збитків за укладеними страховими угодами. Така «плата наперед») потребує певних гарантій щодо здатності страхової компанії відповідати за своїми зобов'язаннями перед страхувальниками. Однією із гарантій є фінансова надійність страховика.
Фінансова надійність страховика – це його здатність виконати страхові зобов'язання, які прийняті за договорами страхування та перестрахування у разі впливу несприятливих чинників.
Фінансова надійність забезпечується кількома чинниками:
• розміром власних коштів;
• правильно розрахованими тарифними ставками;
• збалансованим страховим портфелем;
• величиною страхових резервів, адекватних сумі взятих страховиком на себе зобов'язань;
• розміщенням страхових резервів;
• перестрахуванням.
Основними вимогами до створення українських страхових компаній є наявність мінімального розміру статутного фонду – 100 тис. екю (для компаній, створених за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян, – 500 тис. екю). Не менше 60 % статутного фонду має бути внесено у грошовій формі. Згідно із Законом України «Про страхування» допускається сплата грошової частини внесків до статутного фонду цінними паперами, що випускаються державою за їх номінальною вартістю в порядку, визначеному Міністерством фінансів України, але не більш як 25 % загального розміру статутного фонду. Законодавством забороняється використовувати для формування статутного фонду кошти страхових резервів, а також кошти, одержані в кредит та під заставу, і вносити матеріальні активи.
Страховик у ході діяльності повинен мати не тільки статутний фонд, а й значний обсяг власних коштів, вільних від зобов'язань. Такими коштами є гарантійний фонд та вільні резерви. До гарантійного фонду страховика належать спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку. Вільні резерви – це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення фінансової надійності.
При розрахунку тарифних ставок необхідно враховувати величину, однорідність та стабільність страхових операцій.
При формуванні страхових резервів слід враховувати вид страхування, термін дії договору, рівномірність розподілу ризику.
Тимчасово вільні кошти можуть бути інвестовані страховиком; активи страховика повинні розміщуватися з метою забезпечення ліквідності, диверсифікованості, надійності та прибутковості
Значна вартість об'єктів, які можуть бути прийняті на страхування, незбалансований страховий портфель, коливання результатів діяльності страховика, можуть негативно вплинути на фінансову надійність страхової компанії. Для запобігання таким негативним наслідкам використовується перестрахування. Згідно Закону України «Про страхування» передбачається в обов'язковому порядку укладання угоди перестрахування в разі, коли страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 % суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів.
