Сутність непропорційного перестрахування полягає в тому, що відшкодування, яке надається перестраховиком, визначається тільки розміром збитку і не залежить від страхової суми,тобто у непро­порційному перестрахуванні цедент сам оплачує збитки до певного розміру, а перевищення цього розміру оплачує перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором. Відповідальність за непропор­ційним договором установлюється в абсолютній сумі (договір ексцендента збитку) чи у відсотках (договір ексцедента збитковості). Ліміт відповідальності цедента називають першим збитком, франшизою, пріоритетом. Відповідальність перестраховика – покриттям.

Особливості непропорційного перестрахування:

• страховик може захиститися від великих збитків, що впливають на його фінансові результати;

• перестраховик не бере участі у відшкодуванні дрібних збитків, які легко покриваються страховиком;

• тантьєма в договорах цієї форми, як правило, не передбачається.

Непропорційне перестрахування представлене договором ексцеден­та збитку та договором ексцедента збитковості.

Згідно з договором ексцедента збитку механізм перестрахування вступає в дію тоді, коли остаточна сума збитку за застрахованим ризи­ком перевищує обумовлену в договорі суму у разі настання страхового випадку.

Наприклад, існує договір ексцедента збитку на 500 тис. ум. од. понад 200 тис. ум. од. Збиток становить 800 тис. ум. од. Перестрахо­вик виплачує 500 тис. ум. од., а цедент відшкодовує 200 + 100 = 300 тис. ум. од.

Збитки можуть виникати внаслідок одного випадку або кумуляції ризиків. Тому розрізняють два типи покриття:

Þ ризиковий ексцедент збитку (одиничний ри­зик);

Þ катастрофічний ексцедент збитку (захист від кумуляції збитків в разі настання одного випадку, н-д, стихійного лиха).

Договір ексцедента збитковості покриває не окремі ризики, а збитковість за всім портфелем договорів, що має цедент за даним видом страхування.

Відмінність договору ексцедента збитковості полягає в тому, що перестраховик бере участь у відшкодуванні збитків лише у випадках, коли збитковість за певний строк перевищує обумовлений договором перестрахування відсоток. Розмір збитковості, понад який вступає в дію договір, установлюється так, щоб компанія-цедент не мала мож­ливості отримати прибуток з частки її відповідальності.

Наприклад, відповідальність перестраховика встановлена на рівні 103 – 127 %. Збитковість за да­ний рік – 135%. Отже, перестраховик покриває тільки 24% (127 –  103) від загальної збитковості, а цедент покриває 111 % збитковості (103 + 8), де додаткові 8 % (135 – 127) становлять перевищення верхнього ліміту відповідальності перестраховика (127 %).

Особливості  договорів ексце­дента збитковості:

• повна довіра перестраховика щодо компанії-цедента, її стратегії в проведенні страхування;

• це форма покриття, що призначена для кореляції відхилень час­тотності від норми. Отже, обов'язково мають існувати попередні фор­ми перестрахуваня;

• ліміт страховика має бути на такому рівні, щоб компанія-цедент на початок дії договору ексцедента збитковості вже нес­ла понаднормативні збитки.