В період індустріалізації та науково-технічної революції ризики нестримно примножуються, а це, у свою чергу, збільшує як кількість, так і розміри збитків.
Якщо страхова компанія утримуватиме на своїй відповідальності ризики з високою страховою вартістю, то можлива ситуація, коли створені страхові резерви не відповідатимуть ступеню ризику і в разі настання страхової події компанія не зможе виконати своїх фінансових зобов'язань. Страховій компанії загрожують також великі збитки від масових дрібних ризиків, сконцентрованих на невеликій території.
Отже, потреба в перестрахуванні виникає за таких обставин.
Ø Можливий збиток, пов'язаний з великим ризиком. До цієї категорії згідно з правилом, прийнятим ЄС, належать підприємства, що відповідають двом з трьох наведених далі умов:
• сума балансу перевищує 6,2 млн екю;
• товарообіг більший за 12,8 млн екю за рік;
• число зайнятих понад 250 осіб.
Ø Можливий катастрофічний випадок, тобто кумуляція збитків у результаті однієї події.
Ø Перевищується середня частота збитків.
Перестрахування – це страхування одним страховиком (цвден-том, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником іншого страховика (перестраховика).
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перєстрахо-виком договір про перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Ризик, прийнятий перестраховиком від перестрахувальника, може бути знову переданий у певній частині іншому перестраховику. Цей процес називають ретроцесією. Сторону, що передає непрямий ризик, називають ретроцедентом, а сторону, що бере на себе такий ризик, – ретроцесіонарієм.
Перестраховуючи дорогі ризики часто звертаються до послуг брокерів.
За свої послуги (представлення клієнта; консультування; ведення переговорів; розподіл ризиків) брокер отримує комісію (10-15% нетто-премії).
При проведенні перестрахувальних операцій спираються на ті самі принципи, що й при страхуванні.
Страховик передає перестраховику частину ризику, а також і частину премії. Але за організацію прийому ризику на страхування страховик має право на отримання комісійної винагороди.
Існують такі види комісій:
Оригінальна комісія – відрахування з премії на користь цедента. Виплачується в перестраховувальній цесії.
Перестраховувальна комісія – відрахування з премії на користь ретроцедента. Використовується при ретроцесії.
Брокерська комісія – відрахування з премії на користь брокера.
Страховик (цедент) має також право на тантьсму — комісію 'з прибутку, що його перестраховик може отримати за результатами проходження договору перестрахування. Тантьєма виплачується щороку Із суми чистого прибутку, який отримує перестрахову вальна компанія.
Перестрахування не лише захищає страховиків, а й сприяє захисту самого страхувальника.