Правове забезпечення здійснюється шляхом прийняття актів законодавства та нормативних актів, що регулюють страхову діяльність. Система правового регулювання включає в себе норми, визначені:
• Конституцією України,
• міжнародними угодами, що їх підписала України,
• Цивільним кодексом України,
• законами та постановами Верховної Ради,
• указами та розпорядженнями Президента,
• нормативними актами, котрі прийняті Міністерствами, відомствами,
• нормативними актами Укрстрахнагляду тощо.
Конституцією встановлені загальні норми правового регулювання фінансової політики, складовою частиною якої є страхова справа. Закон України “Про страхування” (1996 р.) встановив основний понятійно-термінологічний апарат, норми, що визначають вимоги до страховика при його створенні і реєстрації, порядок здійснення обов’язкового страхування, порядок проведення страхування, умови забезпечення платоспроможності страховиків, принципи державного нагляду за страховою діяльністю.
Прийняття Закону дозволило Уряду запровадити цілий ряд підзаконних актів, зокрема постанов і розпоряджень, що регулюють окремі питання здійснення страхової діяльності: Постанова Уряду про порядок регулювання системи перестрахування, про правове регулювання діяльності посередників, про товариства взаємного страхування тощо. Нормативними актами міністерств і відомств деталізуються ті чи ін. законодавчі норми (порядок ведення бухгалтерської звітності страховиків, методики розрахунку страхових тарифів тощо). Нормативні акти Укрстрахнагляду встановлюють: інструкції та методики щодо здійснення окремих видів діяльності, заходи з покарання страховиків за виявлені порушення, вимоги до звітності і обліку, порядок реєстрації, ліцензування тощо.
