Франшиза – це визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком. Вона може бути визначена в сумі або у відсотках до страхової суми. Завдяки застосуванню франшизи досягається поєднання самострахування зі страхуванням. Застосовувати франшизу зацікавлені й страховики. Оскільки при цьому частина ризику утримується на відповідальності страхувальника, він стає більш заінтересованим вжити превентивних заходів, іцоб зберегти здоров'я, майно або знизити ризик відповідальності перед третіми особами.
Розрізняють умовну та безумовну франшизу.
▪ Умовна франшиза – засвідчує право звільнення страховика від відповідальності за шкоду, якщо її розмір не перевищив розміру франшизи, і збиток підлягає відшкодуванню повністю, якщо його розмір перевищує франшизу.
Умовна франшиза частіше використовується в особистому страхуванні (напр., правила страхування можуть фіксувати кількість днів хвороби до початку надання страхової допомоги, але якщо застрахований хворів довше, то допомога виплачується за всі дні непрацездатності).
▪ Безумовна франшиза – свідчить, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за мінусом франшизи.
Такі поліси поширені при страхуванні автотранспорту та деяких інших об’єктів. Це дає змогу страховикам уникнути розрахунків з дрібних ризиків і тим самим значно зменшити витрати на ведення справи.