Страхове забезпечення – рівень страхової оцінки по відношенню до вартості майна, прийнятої для страхування. Виражається у відсотках від вказаної вартості або нормується у гривнях на один об’єкт страхування.
З метою стимулювання повного страхового забезпечення встановлено наступні 2 системи страхового забезпечення:
▪ Система пропорційного страхового забезпечення, за якої страхувальнику відшкодовується не вся сума збитку, а лише стільки відсотків, на скільки було застраховано майно (якщо майно було застраховано на 60%, то сума збитку підлягає відшкодуванню лише у межах 60%).
▪ Система першого ризику, яка передбачає відшкодування збитку не більше страхової суми, встановленої за бажанням страхувальника в межах повної вартості майна. Якщо сума збитку виявилася більшою за страхову суму, то різниця не відшкодовується. При цьому збиток у межах страхової суми називається першим ризиком (відшкодовується), а зверх страхової суми – другим ризиком (не відшкодовується).
Якщо майно застраховано у повній вартості, то зникає різниця між вказаними системами страхового забезпечення і відбувається повне відшкодування збитку.
В страховій практиці також застосовується третя система страхового забезпечення –
▪ Система граничного страхового забезпечення, за якої відшкодовується збиток, що визначається як різниця між заздалегідь визначеною межею (границею) та досягнутим (фактичним) рівнем доходу. Зазвичай ця система використовується при страхуванні доходу (втрат, наприклад, від простоїв у виробництві).
