На початку 90-х років починають створюватись перші альтернативні Держстраху страхові команії. Ці страхові команії більшою мірою звернули увагу на зміст страхових послуг, що пропонуються в Західних країнах, завдяки цьому почав зростати асортимент послуг, виник інститут перестрахування. Можна виділити такі основні чинники, що сприяли розвитку на ринку повноцінних суб’єктів страхування:
1. створення відносно великих страхових організацій союзного значення з широкою мережею філій, що згодом перетворилися на самостійних юридичних осіб;
2. створення комерційних страхових організацій на базі розміщення в Україні установ системи колишнього Держстраху;
3. створення страхових команій комерційними, торговельними, банківськими та ін. підприємницькими структурами;
4. створення “кептивних” страховиків при галузях, підгалузях, сферах виробництва.
Отже, період 1990 – 1993 рр. характеризуються бурхливим зростанням кількості страхових команій в умовах невпорядкованого законодавства. У 1993 році було прийнято Декрет Кабміну “Про страхування ”, створено Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю. Було зареєстровано страхові команії і видано ліцензії. Запроваджена обов’язкова звітність страховиків за результатами року. 1994 – 1995 рр. – поглиблення спеціалізації роботи страховиків; поява і розвиток нових видів страхування (вантажів, від нещасних випадків, поява медичного страхування). Недоліки Декрету: неврегульованість системи страхування життя, відсутність системи нормативів платоспроможності, недосконалість регулювання системи перестрахування , та діяльності страхових посередників.
1996 р. – закон “Про страхування ”: нові вимоги до реєстрації страховиків, розмірів і структури їх статутних фондів, установив систему контролю за рівнем платоспроможності страховиків, упорядкував види обов’язкового страхування. У період становлення ринкової економіки в Україні значною мірою зросли обсяги страхового ринку, і він набув якісного розвитку.
