Об¢єктивний характер існування страхових відносин в суспільстві дозволяє розглядати страхування як економічну категорію.
Страхування – це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.
Характерними ознаками страхування є:
Þ грошові перерозподільчі відносини, які складають економічну сутність страхування, виникають внаслідок наявності страхового ризику і носить імовірносний характер (ніколи на перед не відомо, коли трапиться страхова подія, якою буде її руйнівна сила і кого із страхувальників вона торкнеться);
Þ ці перерозподільчі відносини носять замкнутий характер і пов¢язані із солідарним розкладом шкоди, заподіяної одному або декільком учасникам створення страхового фонду між усіма страхувальниками; чим більше число учасників бере участь у створенні страхового фонду, тим легше розкласти на всіх чийсь окремий збиток, тим меншою повинна бути доля кожного у його формуванні; збільшення чисельності страхувальників сприяє зменшенню вартості страховки;
Þ страхові відносини пов¢язані із створенням грошових фондів суворо цільового призначення, яке полягає у використанні їх виключно на покриття шкоди у заздалегідь обумовлених випадках;
Þ страхові відносини забезпечують перерозподіл збитків у просторі і часі. Для забезпечення міжтеріторіального розподілу необхідно, щоб у страхуванні брала участь велика кількість страхувальників на значних територіях; в цьому випадку навіть при страшних лихах можна забезпечити розкладку шкоди, оскільки не всі страхувальники увійдуть у число потерпілих. Перерозподіл збитків у часі пов¢язаний із нерівномірністю розподілу ризику у часі; кошти, що надійшли до страхового фонду страховика, будуть залучені ним для відшкодування збитків у несприятливих можливостях;
Þ страховим відносинам притаманний еквівалентний (зворотній) характер. Це випливає із сутність страхування, яка передбачає створення за рахунок страхових внесків багатьох страхувальників страхового фонду, який забезпечить потреби у компенсації збитків для небагатьох.