Страховий фонд суспільства – це конкретні матеріальні та грошові ресурси, зарезервовані на випадок настання незвичайних несприятливих подій.
Резервування коштів здійснюється трьома методами:
1. самострахування – це створення резервних фондів суб’єктами господарювання, а також заощадження громадян;
2. державне резервування – це створення централізованих натуральних та грошових резервів на державному рівні;
3. страхування – це створення резервних фондів самими страховими компаніями.
Самострахування:
▪ фонди створюються та використовуються децентралізовано;
▪ створюються як у натуральній так і у грошовій формах;
▪ фондом розпоряджається тільки власник підприємства і використовує їх на покриття невеликих локальних збитків;
▪ кошти використовуються не за нормами, а в міру необхідності;
▪ кошти можуть бути використані для покриття як страхових так і не страхових подій;
▪ відшкодування збитків не відбувається, а здійснюється лише перерозподіл власних ресурсів у часі.
▪ кошти отримує власник.
Держ. резервування:
▪ фонд створюються і використовуться централізовано;
▪ створення відбувається у натуральних та грошових формах;
▪ фондом розпоряджається тільки держава (уряд) при вирішенні загально-національних проблем та настанні великих катастроф;
▪ кошти витрачаються за необхідністю;
▪ відшкодування збитків відбувається, як правило, в обсягах, значано менших, ніж реальні збитки, виходячи з наявних коштів;
▪ кошти отримує будь-яка особа, яка є постраждалою і на неї розповсюджується рішення про допомогу;
Страхування:
▪ фонд створюється децентралізовано, а використовується централізовано;
створюється виключно у грошовій формі;
▪ фондом розпоряджається страхова компанія;
▪ фонд використовується для покриття наслідків тільки страхових подій (як загальнонаціональних, так і локальних);
▪ кошти використовуються виходячи із заздалегідь обмеженої страхової суми за кожним страховим полісом;
▪ кошти отримує тільки страхувальник або вигодонабувач.
