Принципи внутрішнього ринку Європейського Союзу.

Внутрішній ринок є основою, ядром, навколо якого розвиваються і право ЄС. Центром ж цього ядра, його сенсом є чотири принципи, або чотири свободи внутрішнього ринку.
Всі чотири свободи перераховані в тексті Договору. Договору говорить про те, що діяльність Союзу повинна включати в себе ... внутрішній ринок, що характеризується скасуванням перешкод свободу пересування товарів, осіб, послуг і капіталу між державами-членами ". Перелік цих свобод:
1) свобода пересування товарів;
2) свобода пересування осіб;
3) свобода пересування (або, більш точно, надання) послуг;
4) свобода пересування капіталу.
Ці чотири свободи є основними характеристиками, а значить, і основними компонентами внутрішнього (єдиного) ринку, без яких він не може існувати. У свою чергу, без єдиного ринку не можуть бути здійснені і цілі Союзу. Взагалі, хотілося б відзначити, що єдиний ринок є, мабуть, найбільш значним і розвиненим досягненням Союзу, а чотири свободи - одним з найбільш розроблених розділів права ЄС, причому як за кількістю прийнятих в цій галузі нормативних актів, так і за кількістю рішень Суду в рамках його прямий і преюдиціальне юрисдикцій.
Вживаючи термін "свободи", ми повинні розуміти, що він означає. По-перше, кожна з вищевказаних свобод є принципом внутрішнього ринку ЄС, без якої він не зміг би існувати.
По-друге, у вузькому значенні, кожна з свобод означає певне суб'єктивне право громадян ЄС, юридичних осіб, зареєстрованих на території держав - членів ЄС, а також, в деяких випадках, і іноземців. Наприклад, свобода пересування товарів у своєму вузькому значенні означає право будь-якого з цих осіб вільно і безперешкодно переміщати товари між державами-членами.
По-третє, з часом в праві ЄС термін "свобода" став використовуватися в більш широкому сенсі і означати не тільки власне свободу здійснювати ті чи інші дії, але і весь комплекс прав та обов'язків, пов'язаних з такою свободою і закріплених у нормативних актах Союзу, держав-членів, а також у рішеннях Суду.
Нормам права ЄС, що регулює чотири свободи, притаманні в тій же мірі, що й іншим нормам права Союзу, такі правові принципи, як принцип прямої дії, принцип відсутності дискримінації та принцип верховенства права Європейського Союзу.
Лісабонський договір 2007 р. про реформу Європейського Союзу не вносить принципових змін у правовий режим внутрішнього ринку ЄС. Після вступу в силу цього документа розглядаються в цій главі принципи та інші правила внутрішнього ринку будуть закріплюватися у частині третій Договору про ЄС 1957 р., перейменованого в Договір про функціонування Європейського Союзу