87. Причини і цілі створення консуроп. Пральтативних органів Європейського Союзу, особливості їх правового статусу.(цієї частини нема) Основ

Комітет складається з представників різних категорій економічної діяльності, зокрема "представників виробників, фермерів, працівників транспорту, комерсантів, ремісників, представників вільних професій та широкої громадськості" (ст. 193 ДЗЄС). Цей перелік ніколи не вважався вичерпним, але він досить гнучкий для того, щоб дозволити новим категоріям, наприклад, членам організацій захисту прав споживачів і груп захисту навколишнього середовища, отримати представництво. На практиці структура ЕС К включає три складові: організації підприємців, профспілки і представників "інших інтересів". Це відповідає поняттю соціального партнерства, яке стало однією з ключових концепцій у соціальній політиці Європейського Союзу.
Тепер ЕСК налічує 222 місця, які поділені між державами-членами відповідно до стандарту, вказаного в ст. 194 ДЗЄС. Надаючи Люксембургу можливість мати 6 членів і Німеччині 24, він являє собою приклад найменш пропорційного співвідношення між кількістю населення і представництвом у комітеті. Члени ЕСК призначаються Радою на підставі одноголосно прийнятого рішення терміном на чотири роки (ст. 194, абз. 2 ДЗЄС). Члени ЕСК не отримують заробітної плати за виконання своїх обов'язків, однак Рада, приймаючи рішення кваліфікованою більшістю голосів^ встановлює відшкодування дорожніх витрат і витрат, пов'язаних з відрядженнями (ст. 194, абз. 4 ДЗЄС).
Економічний і соціальний комітет має надавати консультації з різних питань, якщо це прямо передбачається в ДЗЄС. Серед прикладів таких обов'язкових консультацій можна згадати ст. 43 (заходи щодо створення і втілення в життя Спільної сільськогосподарської політики), ст. 49 (директиви, спрямовані на забезпечення свободи пересування працівників), ст. 54 (заходи щодо свободи облаштування), ст. 75 (заходи щодо спільної транспортної політики) та ін. Амстердамський договір також вимагає проведення консультацій з ЕСК, які є обов'язковими з питань найму на роботу, охорони здоров'я та соціальних питань. Треба додати, що ЕСК також може надавати консультації іншим інституціям у разі необхідності, навіть якщо договір не містить будь-яких зобов'язань щодо цього. Амстердамський договір офіційно підтверджує право Європейського Парламенту консультуватися з ЕСК.
Члени ЕСК більше представляють інтереси своїх соціальних і економічних груп, аніж свої країни. Вони не можуть бути зв'язані ніякими зобов'язувальними інструкціями. Відповідно, вони є повністю незалежними у виконанні своїх обов'язків, діючи в інтересах усього Співтовариства (ст. 194, абз. З ДЗЄС).
Цей орган був створений відповідно до Договору про Європейський Союз і має структуру і цілі, схожі з ЕСК. Він консультує Раду або Комісію у випадках, коли це прямо передбачено договором, а також в усіх інших випадках, коли одна з цих інституцій вважатиме за доцільне (ст. 198с ДЗЄС). З прийняттям Амстердамського договору Європейський Парламент також дістав право консультуватися з цим Комітетом.
Палата аудиторів заснована в і977 p., коли було вирішено, що фінанси Співтовариства мають перебувати під контролем спеціальної установи. Вона отримала рівний з іншими інституціями Співтовариства статус після того, як була введена в Договір про заснування Європейського Співтовариства Договором про Європейський Союз.
Палата складається з 15 членів (ст. 188Ь(1) ДЗЄС), які працювали чи працюють у незалежних аудиторських органах на національному рівні або мають високу кваліфікацію, необхідну для такої роботи (ст. 188Ь(2) ДЗЄС). Членів Палати аудиторів призначає Рада терміном на шість років після консультацій з Європейським Парламентом (ст. 188Ь(3) ДЗЄС). Діяльність членів палати підлягає деяким обмеженням, які гарантують їм незалежність у виконанні своїх обов'язків. Так, їм заборонено приймати інструкції від будь-яких урядів та інших органів, вони повинні утримуватися віддій, не сумісних з їхніми обов'язками (ст. 188Ь (4) ДЗЄС). Вони також не можуть брати участь у будь-якій іншій діяльності, незалежно від того, виконується вона за винагороду чи ні (ст. 188Ь (5) ДЗЄС).
Від Палати аудиторів вимагається перевіряти звіти про всі доходи і видатки Співтовариства та всіх органів, заснованих Співтовариством. Вона надає Європейському Парламенту і Раді декларацію, яка підтверджує правильність ведення рахунків, а також законність і правильність фінансових операцій, які лежать в їх основі (ст. 88с() ДЗЄС, після доповнення Амстердамським договором). Крім того палата перевіряє, чи були отримані доходи й здійснені витрати законно та правильно, чи здійснювалося належним чином управління фінансами, вона також повідомляє про кожен випадок порушень (ст. 188с(2) ДЗЄС, після доповнення Амстердамським договором).
По закінченні кожного фінансового року Палата аудиторів готує щорічний звіт, який направляється іншим інституціям Співтовариства і публікується разом з відповідями цих інституцій на зауваження Рахункової палати в Офіційному віснику Європейського Співтовариства. Палата також може в будь-який час представити свої зауваження у вигляді спеціальної доповіді щодо окремих питань і надати висновки на вимогу тієї чи іншої інституції Співтовариства (ст. 188с(4) ДЗЄС).
Діяльність Співтовариства не обмежується лише виданням норм, а включає в себе організацію великої кількості фондів на підтримку цілей, які, як вважається, потребують фінансової допомоги в рамках політики Співтовариства. У більшості випадків це набуло форми так званих структурних фондів, таких як Європейський соціальний фонд (ЄСФ) і Європейський фонд сільськогосподарського управління та гарантій (EAGGF). Крім того, постала необхідність заснувати фінансову інституцію, яка б змогла забезпечити надання позик на вигідних умовах для проектів, спрямованих на розвиток Співтовариства. Ця інституція отримала назву Європейський інвестиційний банк (ЄІБ).
ЄІБ є юридичною особою. Його членами є держави — члени Співтовариства (ст. I98d ДЗЄС). Завдання ЄІБ полягає в сприянні "постійному і збалансованому розвитку спільного ринку в інтересах Співтовариства". Для досягнення цієї мети він використовує як ресурси ринку капіталів, до яких має доступ, так і власні ресурси (ст. 198е ДЗЄС). Банк надає позички і гарантії для реалізації таких проектів:
· з розвитку слаборозвинутих регіонів;
· спрямованих на модернізацію чи перетворення підприємств або на розвиток нових видів діяльності, які б сприяли прогресу в-створенні спільного ринку;
· що становлять спільний інтерес для кількох держав-членів, які за своїм обсягом чи природою не можуть бути повністю фінансовані окремими державами-членами (ст. 198с ДЗЄС).