50. Поліцейське співробітництво. Європол. Керівні органи і посадові особи Європолу, порядок їх формування (призначення), правовий статус.

Європол - це поліцейська служба Європейського союзу. Основними завданнями служби є координація роботи національних служб у боротьбі з міжнародною організованою злочинністю та поліпшення інформаційного обміну між національними поліцейськими службами [1]. Створення єдиної поліцейської служби Європейського союзу було передбачено ще в 1992 Маастрихтською угодою. З 3 січня 1994 служба існувала в обмеженому вигляді, як "Підрозділ Європолу з боротьби з незаконним обігом наркотиків" (англ. Europol Drug Unit). У 1998 році всі країни-члени Євросоюзу ратифікували Конвенцію про Європолі і з 1 липня 1999 року почалася повноцінна робота служби. Європейське поліцейське відомство це - правоохоронне установа, яке призначене для надання практичного сприяння та інформаційної підтримки на європейському рівні заходам поліцейських органів держав у галузі профілактики та боротьби: 1) з транснаціональною організованою злочинністю, 2) з міжнародним тероризмом, 3) з "іншими тяжкими формами злочинності" міжнародного характеру: торгівлею наркотиками, відмиванням грошей і т.д. Європол створений і функціонує в рамках організації "Європейський Союз" і, отже, поширює свою діяльність на територію його держав-членів. Проте як установи з правами юридичної особи Європол уповноважений встановлювати співпрацю з не входять у Європейський Союз ("третіми") державами, а також з міжнародними організаціями та установами, включаючи Інтерпол. У 2004 р. угоду про співробітництво було укладено між Європолом і Російською Федерацією.
Кожна держава-член Європейського Союзу створює або призначає національний відділ, відповідальний за здійснення основних функцій. У кожній державі-члені призначається посадова особа в якості керівника національного відділу. Національний відділ є єдиним органом з питань зв'язків між Європолом та національними компетентними органами держав-членів. Проте держави-члени можуть дозволяти прямі контакти між їхніми призначеними компетентними органами та Європолом при дотриманні умов, встановлених відповідною державою-членом, до яких, зокрема, відноситься попереднє посередництво національного відділу . Національний відділ одночасно отримує від Європолу всю інформацію, обмінюватися у ході прямих контактів між Європолом та призначеними компетентними органами. Відносини між національним відділом і компетентними органами регулюються національним правом і, зокрема, доречними конституційними нормами. Органами Європолу є Адміністративна рада та Директор. До складу Адміністративної ради входять по одному представнику від кожної держави-члена і один представник спільної Комісії. Кожен член Адміністративної ради має один голос. Кожен член може направляти замість себе одного заступника, а в разі відсутності дійсного члена заступник може здійснювати його право голосу. Голова та Віце-голова Адміністративної ради вибираються групою трьох держав-членів, які спільно розробляли вісімнадцятимісячний програму Ради, і в рамках даної групи. Вони здійснюють свої повноваження протягом вісімнадцятимісячного терміну, відповідного програмі Ради. На всьому протязі цього терміну Голова більше не діє в якості представника своєї власної держави-члена в Адміністративній раді. Віце-голова автоматичнозаміняє голову, коли останній не в змозі виконувати свої функції. Голова несе відповідальність за нормальне функціонування Адміністративної ради при виконанні ним своїх завдань [8]. При Голові складається Секретаріат Адміністративної ради, який: є тісно і постійно залученим у питання організації, координації та контролю послідовності роботи Адміністративної ради. Під відповідальність і під керівництвомГолови він сприяє останньому в пошуку рішень; надає Адміністративній раді адміністративну підтримку, необхідну для виконання його завдань. Адміністративна рада: 
приймає стратегію для Європолу, яка включає критерії оцінки, що дозволяють визначити, чи були досягнуті цілі; здійснює нагляд за діяльністю Директора, в тому числі за виконанням рішень Адміністративної ради; приймає будь-які рішення чи заходу застосування; за пропозицією Директора і після запрашіванія згоди Комісії приймає положення про порядок застосування щодо персоналу Європолу; після консультації з Комісією приймає фінансовий регламент і призначає бухгалтера; 
створює підрозділ внутрішнього аудиту та призначає його аудиторський персонал, який формується з членів персоналу Європолу. 
Європол очолює Директор, що призначається Радою, постановляю кваліфікованою більшістю, на основі списку з не менше трьох кандидатів, репрезентованоїАдміністративною радою, терміном на чотири роки: Рада за пропозицією Адміністративної ради, який справив оцінку діяльності Директора, може відновлювати його повноваження один раз максимум на чотирирічний термін. Адміністративна рада встановлює правила щодо підбору кандидатів на пост Директора або заступника Директора, а також відновлення їх повноважень. Ці правила до їхнього вступу в силу затверджуються Радою, постановляю кваліфікованою більшістю [9]. Директор несе відповідальність за свою діяльність перед Адміністративною радою і є законним представником Європолу. Персонал Європолу складається з тимчасових і / або договірних співробітників. Адміністративна рада щорічно дає свою згоду у тому випадку, якщо Директор висловить намір укласти договори на невизначений термін. Адміністративна рада вирішує, які тимчасові пости, передбачені штатним розкладом, може займати тільки персонал, залучений із компетентних органів держав-членів. 
Також діють: - органи фінансового контролю( Фінансовий контролер,Бюджетний комітет); - Загальний контрольний комітет,Загальний контрольний орган.