Співтовариство грунтується на митному союзі, що стосується всієї торгівлі товарами та передбачає заборону митних зборів на імпорт та експорт між державами-членами і всіх інших еквівалентних їм платежів, а також прийняття спільного митного тарифу щодо третіх країн.Положення статті 25 та Глави 2 даного розділу стосуються продукції, виробленої в державах-членах, а також товарів, експортованих третіми країнами, які є у вільному обігу на території держав-членів.Продукція, що надходить з третіх країн, вважається такою, що перебуває увільному обігу на території держави-члена за умови успішного завершення усіх формальностей щодо імпорту товарів та належно сплачених відповідних митних зборів і платежів, які повинні сплачуватися у такій державі-члені, і відсутності вигоди від часткової чи повної несплати таких зборів чи платежів.Митні збори на імпорт та експорт і еквівалентні їм платежі скасовуються між державами-членами. Ця заборона поширюється також на митні збори фіскального характеру.Ставки спільних митних тарифівзатверджуються Радою одноголосним рішенням на пропозицію Комісії.При виконанні завдань, визначених даною главою, Комісія повинна керуватися:(а) необхідністю розвивати торгівлю між державами-членами і третіми країнами;(б) розвитком умов конкуренції в межах Співтовариства для підвищення конкурентоспроможності підприємств;(в) потребами Співтовариства щодо постачання сировини та напівфабрикатів; у цьомузв’язку Комісія турбується про уникнення порушення конкурентних умов міждержавамичленами стосовно готової продукції;(г) необхідністю уникнення суттєвих порушень у функціонуванні економічних системдержав-членів та забезпечення раціонального розвитку виробництва ірозширення споживання вмежах Співтовариства.Заборона кількісних обмежень між державами-членамиКількісні обмеження на імпорт та всі інші еквівалентні їм дії забороняються між державами-членами.Кількісні обмеження на експорт та всі інші еквівалентні їм дії забороняються між державами-членами.Положення статей 28 і 29 не виключають заборон чи обмежень на імпорт, експорт і транзит товарів відповідно до принципів суспільної моралі, громадського порядку та державної безпеки; захисту здоров’я та життя людей, тварин чи рослин; захисту національних багатств, які мають художню, історичну чи археологічну цінність; захисту промислової і комерційної власності. Такі заборони чи обмеження не є, однак, засобом дискримінації чи прихованого обмеження в торгівлі між державами-членами.1.Держави-члени змінюють будь-які державні монополії комерційного характеру з метоюзабезпечення відсутності будь-якої дискримінації стосовно існуючих умов постачання та реа-лізації продукції між громадянами держав-членів.Положення даної статті застосовуються до будь-якого органу, через який держава-член де-юре чи де-факто, прямо чи опосередковано наглядає, визначає чи суттєво впливає на імпорт чи експорт продукції між державами-членами. Ці положення застосовуються також до монополій, які делеговані державою іншим.Держави-члени утримуються від ініціювання будь-яких заходів, що суперечать принципам, викладеним у пункті 1, або які обмежують дії статей про скасування митних зборів та кількісних обмежень між державами-членами.Якщо державна монополія комерційного характеру керується положеннями, розробленими з метою полегшення збуту продукції сільськогосподарського виробництва або отримання від неї кращої віддачі, то слід здійснити кроки
