Політичну відповідальність за усю свою діяльність Комис¬ця у повному складі несе виключно перед представницьким органом Союзу - Європейським парламентом. Держави-члени, а рівно Рада, яка незабаром братиме участь у формуванні До¬місії, не має права притягати її до відповідальності.
Комісія відповідає перед представницьким органом Союзу в тра¬диционной для парламентських республік формі. Це вотум недове¬рия. Прийняття Європарламентом резолюції осуду Комісії тягне її відставку. Правда, Договір про ЄС помітно ускладнив цю про¬цедуру: для винесення Комісії недовіри потрібно не лише аб¬солютное більшість голосів від облікового складу (тобто 314 депу¬татов), але і підтримку 2/3 від числа присутніх і голосуючих депутатів.
Європейський парламент може звільнити тільки Комісію в цілому, навіть якщо причина звільнення - невдоволення окремими комисса¬рами. Індивідуальна відповідальність членів Комісії була введе¬на Ниццким договором, але не перед Парламентом, а перед самою До¬місією і особисто перед Головою. Як вже відзначалися в п. 3 справжні параграфи, будь-який член Комісії зобов'язаний подати у відставши¬ку на вимогу Голови, підтриманого більшістю чле¬новий цього органу.
Індивідуальна відповідальність комісарів тут носить полити¬ческий характер, хоча її основою можуть виступати як загальна не¬компетентність, погана робота, так і протиправні злоупотребле¬ния владою (перелік підстав засновницький договір не визначає).
