З часу заснування Європейського Парламенту його повноваження постійно розширювались. На сьогодні можна виділити чотири основні сфери повноважень Європейського Парламенту:
ОСНОВНІ СФЕРИ ПОВНОВАЖЕНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ
ЗАКОНОДАВЧА: Консультативна процедура, Процедура співпраці, Процедура спільного прийняття рішень, Процедура ухвалення.
БЮДЖЕТНА Схвалює проект в цілому, Готує поправки, Здійснює поточний контроль за виконанням бюджету, Затверджує звіт про виконання бюджету.
КОНТРОЛЬНА Парламентська відповідальність Комісії, Тимчасові комісії з розслідуванн, Омбудсмен (Уповноважений з прав людини), Інформаційний контроль за діяльністю Ради та Комісії, Право на подачу індивідуальних та колективних петицій.
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНА Право на отримання інформації, Необхідність консультативного висновку Європейського Парламенту для деяких міжнародних договорів, які укладаються Радою, Право схвалення чи несхвалення міжнародних угод у процедурі співприйняття рішення, Підтримання стосунків з національними парламентами країн,Обговорення проблем міжнародного характеру на пленарних засіданнях.
Законодавчі повноваження.
Реальний обсяг повноважень Європарламенту менше, ніж у його наці-ональних аналогів. Це стосується повно важень в законодавчій сфері (прийняття регламентів, директив; і т. д., в майбутньому - європейських законів і рамкових законів):
а) на відміну від парламентів суверенних держав, Європарламент не має права самостійно видавати нормативні акти, a може робити це лише за згодою Ради ЄС
б) законодавчі повноваження Європейського парламенту не однакові в різних сферах суспільного життя. Вони залежать від виду законодавчої процедури, яку передбачає з конкретного питання стаття установчого договору:
- якщо запропонована процедура спільного ухвалення рішень то доку-мент видається Європарламентом і Радою в якості спільного нормативного акта (регламент Європейського парламенту та Ради і т.д.). Обидва інституту відповідно мають право абсолютного вето на законопроект;
- Якщо встановлена консультативна процедура, то в остаточному вигляді документ приймає Рада (регламент Ради і т.д.), а думка депутатів носить дорадчий (консультативний) характер. В рамках даної процедури Європейський парламент може відстрочити прийняття документа, але не перешкодити йому, тобто розпорядженні правом відкладеного вето на зако-нопроект. Процедура спільного прийняття рішень використовується, наприклад, для видання законодавства про захист прав споживачів, в області внутрішнього ринку, консультативна процедура - у сфері кримінального, податкового права.
Бюджетні повноваження
Європейський Союз, на відміну від більшості інших міжнародних організацій, повністю фінансується за рахунок власних ресурсів. Бюджетний процес регулюється Договором про Європейський Союз та актами, прийнятими органами ЄС на розвиток його положень (норми Договору мають загальний характер і їхнє пряме застосування є неможливим). Основними учасниками бюджетного процесу є Комісія, Рада, Парламент (які утворюють бюджетний орган) та Рахункова палата (здійснює функцію бюджетного контролю). Бюджетні повноваження Європейського Парламенту є досить значними і дають йому можливість здійснювати вагомий вплив на політику Європейського Союзу.
Три основні рівні бюджетних повноважень Європейського Парламенту:
1. Розгляд та прийняття законопроекту У процесі розгляду законопроекту Європейський Парламент готує поправки. Договір про Європейський Союз поділяє витрати на обов’язкові та необов’язкові. Такий поділ пояснюється політичними факторами і пов’язаний з розподілом бюджетних повноважень відповідних інститутів Європейського Союзу. Європейський Парламент має право прийняти чи відхилити проект бюджету в цілому та вимагати надання нового проекту.
2. Поточний контроль за виконанням бюджету.
Комітет з питань бюджету здійснює поточний контроль за виконанням основного фінансового плану шляхом розгляду щоквартальних звітів Комісії щодо поточного виконання бюджету.
3. Затвердження звіту про виконання бюджету.
Парламент затверджує звіт про виконання бюджету на підстави поданих Рахунковою палатою документів. Він має право схвалити чи відхилити звіт. Законодавством Європейського Союзу не визначено можливих наслідків відмови Парламенту затвердити звіт Комісії
Контрольні повноваження
Парламентська відповідальність уряду: Європейський Парламент наділений значними повноваженнями у сфері контролю за діяльністю органів Європейського Союзу.
Парламент бере активну участь у формуванні Європейської Комісії. Кандидат на посаду Голови Комісії висувається урядами країн-членів Європейського Союзу, проте він повинен отримати згоду Європейського Парламенту (процедура інвеститури). Уряди держав-членів, за погодженням із кандидатом на посаду Голови, висувають пропозиції щодо складу всієї Комісії. Парламент схвалює запропоновані кандидатури колегіально. Завершальним етапом формування Комісії є призначення Голови та членів Комісії, яке здійснюється за загальною згодою урядами держав-членів.
Європейський Парламент має право внести на розгляд питання винесення вотуму недовіри Комісії. Голосування з цього приводу є відкритим і проводиться не раніше, ніж за 3 дні після внесення на розгляд цього питання. Для прийняття відповідного рішення необхідно набрати більшість у дві третини поданих голосів.
Тимчасові комісії з розслідування: Договором про Європейський Союз передбачена можливість створення при Європарламенті тимчасових комісій з розслідування. Вони формуються на вимогу не менше, ніж однієї четвертої від загальної кількості депутатів (156). Метою її діяльності є проведення розслідування у зв’язку з обвинуваченнями, висунутими на адресу певних інститутів та органів, щодо порушень законодавства Співтовариства.
Не можуть створюватися комісії для розгляду питань, які є прерогативою Суду Європейського Союзу.
Омбудсмен (Уповноважений з прав людини): призначається на посаду Європейським Парламентом на термін його повноважень (5 років). Омбудсмен залишає свою посаду: після закінчення терміну повноважень; за особистою заявою про відставку; за рішенням Суду ЄС. До повноважень цієї особи віднесено прийняття скарг від громадян Європейського Союзу, інших фізичних чи юридичних осіб, які перебувають під юрисдикцією держав-членів. Подання скарг допускається щодо недоліків управлінської діяльності органів ЄС, якщо скарга не може бути розглянута Судом ЄС.
Інформаційний контроль за діяльністю Комісії та Ради: Європейський Парламент наділений правом на отримання інформації щодо діяльності Ради та Комісії.
Комісія та Рада зобов'язані:захищати свої пропозиції перед Парламентом;надавати звіт про свою поточну діяльність та підсумковий річний звіт про діяльність Європейського Союзу; відповідати на усні та письмові запити парламентарів
Після заслуховування відповідних звітів проводиться обговорення діяльності Ради та Комісії..
Право на подачу індивідуальних чи колективних петицій (звернень) мають:
всі громадяни Європейського Союзу;всі фізичні та юридичні особи, які проживають ч зареєстровані в будь-якій державі-члені Європейського Союзу.
Внесена петиція підлягає розгляду на засіданнях Парламенту. Проте передбачено дві обов’язкові вимоги для таких звернень вони повинні стосуватись сфери, що входить у компетенцію Співтовариства дії, які оскаржуються, повинні безпосередньо торкатись особи, яка звертається.
