75. Поняття та значення апеляційного провадження

Апеляційне провадження - це стадія кримінального процесу, в якій суд вищої інстанції за апеляціями учасників процесу і віх межах шляхом розгляду справи перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення, яке не набрало законної сили.
Розгляд справи у апеляційному провадженні означає її повторний розгляд з безпосереднім дослідженням доказів як тих, що були досліджені в суді першої інстанції, так і нових, з метою перевірки законності та обґрунтованості постановленого у справі вироку, постанови чи ухвали і прийняття відповідного рішення щодо них. У апеляційному провадженні відбувається перегляд справи по суті в межах апеляції, і такий перегляд може закінчитися постановленням нового вироку (постанови).
Значення апеляційного провадження полягає в тому, що: 1) воно забезпечує набрання законної сили лише правосудних судових рішень; 2) є гарантією дотримання та відновлення прав та законних інтересів учасників кримінального судочинства; 3) в апеляційному провадженні здійснюється судовий контроль за діяльністю суду та органів досудового розслідування.
Апеляційне провадження характеризується певними рисами: 1) в апеляційному порядку оскаржуються вироки, ухвалені місцевими судами, які не набрали законної сили; постанови про застосування чи незастосування примусових заходів виховного і медичного характеру, ухвалені місцевими судами; ухвали (постанови) про закриття справи або направлення справи на додаткове розслідування, ухвалені місцевим судом; окремі ухвали (постанови), ухвалені місцевим судом; інші постанови місцевих судів у випадках, передбачених законом (ст. 347 КПК); 2) діє (існує) свобода оскарження судових рішень учасниками кримінального судочинства; 3) апеляційна інстанція перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції; 4) розгляд справи обмежений межами апеляційної скарги (подання); 5) недопустимість погіршення положення засудженого (виправданого) у справі, яка переглядається за його скаргою, а також скаргою його захисника чи законного представника; 6) неприпустимість встановлення й доказування фактів, які не встановлені та не доведені судом першої інстанції; 7) апеляційний суд наділений правом досліджувати докази шляхом проведення судового слідства в повному обсягу чи частково і може винести вирок; 8) виправдувальний вирок може бути скасовано тільки за поданням прокурора чи за апеляційною скаргою потерпілого або його представника.