70. Межі судового розгляду

МЕЖІ СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ-— основне положення, сутність якогополягає в тому, що суд розглядає і вирішує кримінальну справутільки щодо підсудних і лише в межах пред'явленого на досудовомуслідстві обвинувачення.
Розгляд справи обмежується:
•    обвинувальним висновком — у справах публічного і приватно-публічного обвинувачення;
•    скаргою потерпілого — у справах приватного обвинувачення.Межі судового розгляду остаточно визначаються в стадії попереднього розгляду справи суддею.
Правильне визначення меж судового розгляду: 1) забезпечує цілеспрямованість у діяльності суду;
гарантує підсудному здійснення ним права на захист;
унеможливлює засудження особи за злочин, у вчиненні якогоїї обвинувачують;
унеможливлює засудження осіб, щодо яких справу попередньоне розслідували.
Кримінально-процесуальний закон (ст. 277 КПК) передбачає можливість зміни обвинувачення під час судового розгляду, причому навіть у разі, якщо це погіршить становище підсудного.
Зміна прокурором обвинувачення в суді допускається за наявності як матеріальних (кримінально-правових), так і процесуальних умов.
Щодо меж судового розгляду в ст. 252 КПК України встановлені два жорсткі правила загального характеру: 
1) судовий розгляд проводиться тільки щодо обвинуваченого і лише за пред'явленим йому обвинуваченням і 
2) зміна обвинувачення в судовому розгляді допускається, якщо цим не погіршується становище підсудного і не порушується його право на захист. 
У другому з цих правил особливо повинні привертати увагу два принципових приписи: по-перше, припис про те, що неприпустимі жодні зміни обвинувачення на суді в бік погіршення становища підсудного, і, по-друге, положення про те, що в стадії судового розгляду можливі не будь-які зміни обвинувачення, а тільки в бік поліпшення становища підсудного. Закон акцентує увагу на тому, що такого роду (тобто покращують становище підсудного) зміни звинувачення допускаються лише за умови, що поліпшення становища підсудного не порушить право підсудного на захист. З цього випливає, що в ході судового розгляду можна виключити з обвинувачення окремі його пункти або епізоди злочинної діяльності, визнати не встановленими і виключити обставини, що обтяжують відповідальність, а також перекваліфікувати звинувачення на статтю, її частину або пункт Особливої ​​частини КК РФ, що передбачає менш суворе покарання. Однак це припустимо при тій неодмінній умові, що при такій зміні фактичні обставини звинувачення залишаться незмінними або не будуть суттєво відрізнятися від тих, які вказані в обвинувальному висновку або обвинувальному акті, в постанові про призначення судового засідання. 
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити кілька узагальнюючих висновків: розгляд у судовому засіданні ведеться тільки щодо того обвинуваченого і лише за тим обвинуваченням, яке міститься в постанові про призначення судового засідання. 
Відповідно до ст. 254 КПК України суд може: 
· Виключити з обвинувачення окремі епізоди, які не підтвердилися в судовому засіданні; 
· Виключити з обвинувачення ознаки злочину, які обтяжують покарання; 
· Змінити формулювання обвинувачення та його юридичну кваліфікацію, якщо нове обвинувачення не є більш тяжким і за обставинами справи суттєво не відрізняється від обвинувачення, за яким було призначено судове засідання.