68. Загальні положення судового розгляду

Судовий розгляд є однією з основних стадій кримінального процесу. Центральне місце судового розгляду серед стадій кримінального судочинства обумовлено особливістю завдань, які покладаються на суд як на один із органів державної влади. Відповідно до положень ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Саме на суд покладено завдання захисту прав і свобод людини і громадянина, що випливає з ч. 1 ст. 55 Конституції України.
У частині 1 ст. 318 КПК зазначається, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Слід зауважити, що строки у кримінальному процесі використовуються законодавцем як один із важелів впливу на суб'єктів кримінальних процесуальних правовідносин з метою виконання завдань судочинства та захисту прав і законних інтересів особи. Особливої уваги заслуговує положення КПК про дотримання розумного строку, яке є надзвичайно важливим для належного здійснення правосуддя. Право на судовий розгляд протягом "розумного строку" належить до категорії основних прав і свобод людини. Цьому праву кореспондує обов'язок держави в особі її відповідних органів здійснити всі належні заходи для організації розслідування та проведення судового розгляду у кримінальному провадженні так, щоб, з одного боку, встановити об'єктивну істину, а з другого боку, зробити це без зволікань у якомога коротший строк.
Поняття розумних строків належить до оціночних і визначається з урахуванням низки обставин. Так, ч. 3 ст. 28 КПК передбачені критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, до яких належать: складність кримінального провадження, поведінка учасників кримінального провадження, зокрема спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Судовий розгляд справи здійснюється шляхом проведення судового засідання. Частиною 2 коментованої статті передбачено, що участь сторін кримінального провадження у судовому засіданні с обов'язковою, за винятком окремих випадків, передбачених КПК. Така норма введена у чинне процесуальне кримінальне законодавство не випадково, вона є гарантією забезпечення судом принципу змагальності сторін у кримінальному судочинстві (ч. 1 ст. 22 КПК). КПК 1960 р. передбачалися випадки розгляду справи за відсутності підсудного. 
Нове кримінальне процесуальне законодавство, на відміну від того, що діяло раніше, не передбачає спеціальної норми, яка дозволяє судовий розгляд кримінального провадження за відсутності обвинуваченого.
Частиною 3 коментованої статті передбачається, що судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань..
У частині 1 ст. 16 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" закріплено положення про символи судової влади, до яких належать державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України. Зали судового засідання в приміщеннях судів мають бути обладнані такими символами судової влади. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 16 цього Закону суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Такі правила щодо відправлення правосуддя закріплені невипадково - вони є об'єктивно необхідними для забезпечення належного рівня здійснення правосуддя та підтримання авторитету судової влади.