37 Об'єднання і виділення досудового розслідування

Об'єднання матеріалів досудового розслідування - це кримінальне процесуальне рішення, яке приймається виключно прокурором під час дізнання чи досудового слідства і полягає у проведенні необхідних процесуальних дій у межах одного кримінального провадження щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень.
Слідчий, виявивши необхідність об'єднати в одному кримінальному провадженні матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, надсилає прокурору клопотання про об'єднання матеріалів досудових розслідувань з обґрунтуванням доцільності такого об'єднання.
Не можуть бути об'єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та злочину. Це пов'язано з тим, що досудове розслідування по кожному з них має свої особливості, проводиться відповідно у формі дізнання та досудового слідства, законодавець відводить різні строки кримінального провадження, обмеження щодо можливості застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час розслідування кримінальних проступків порівняно з розслідуванням злочинів, а також передбачає настання різних наслідків.
Закон забороняє виділення в окреме провадження матеріалів досудового розслідування у випадку, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. Оскільки рішення про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування приймається виключно прокурором, саме на нього покладається обов'язок вирішити питання про те, чи може негативно позначитися на повноті досудового розслідування та судового розгляду такс об'єднання чи виділення матеріалів.
Законодавець у ч. 6 ст. 217 КПК акцентує увагу на тому, що не може бути оскаржене рішення прокурора про об'єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування. Можливість оскарження також не передбачена ч. 1 ст. 303.