2.Історичні форми кримінального процесу

Історична форма кримінального процесу — це форма організації процесу, що обумовлює джерело руху кримінальної справи та основи процесуального статусу її учасників.
Є три історичні форми кримінального процесу:
1) інквізиційний (розшуковий, слідчий, слідчо-розшуковий); 
Інквізиційний (розшуковий, слідчий, слідчо-розшуковий) кримінальний процес має такі основні ознаки:• застосування переважно, а то І винятково, імперативного методу правового регулювання кримінально-процесуальних відносин;• функції обвинувачення, захисту і вирішення кримінальної справи зосереджено в одному державному органі;• суд має право досліджувати кримінальну справу повно і всебічно, незважаючи на межі, визначені обвинувачем щодо осіб і вчинених ними діянь ("принцип неподільності обвинувачення, що випливає із завдання суду з'ясувати істину);• суду належить право змінювати обвинувачення в значних межах;• джерелом руху процесу є воля держави (веління закону);• поняття обвинувачення замінюють приводи до порушення кримінальної справи;
2) змагальний;
Змагальний процес поділяють на два види. Обвинувальний процес, для якого притаманними є:• наявність кримінально-правового спору;• наявність сторін із різними за змістом інтересами;• залежність вироку суду від змагання сторін.Змагання сторін є формальним, оскільки істину встановлюють не за допомогою доказів, а шляхом ордалій (випробування отрутою, вогнем тощо), судового поєдинку або поручительства.Обвинувальний процес був за часів раннього європейського Середньовіччя і класичного феодалізму.Позовний змагальний процес має два підвиди.1) приватно-позовний, в якому передбачено:• пред'явлення обвинувачення приватною особою; • формальну рівність сторін, що полягає в однакових можливостях;
2) публічно-позовний процес, що має такі ознаки:• здійснення функції обвинувачення постійно діючим державним органом (прокуратурою, поліцією тощо), який керується невласним розсудом, а службовим обов'язком (ех оffiсіо);• активність публічного позивача — обвинувача;• диспозитивність у розпорядженні предметом позову, тобто обвинуваченням;• надання процесуальної допомоги потерпілому, а Іноді й заміна його в процесі (домінування публічних інтересів над приватними);• рівноправність сторін протягом всього періоду провадження у справі.
3) змішаний (слідчо-судовий, континентальний).
Змішаний (слідчо-судовий, континентальний) кримінальний процес.У жодній із сучасних держав кримінальний процес у "чистій" історичний формі (інквізиційна, змагальна) не існує. Інквізиційні елементи "змішуються" в різних пропорціях зі змагальними, що дає підставу назвати його процесом змішаної форми.В юридичній літературі розрізняють два види змішаного кримінального процесу.1. Процес, в якому досудове (попереднє) розслідування побудовано суто на інквізиційних, а судові стадії — на змагальних засадах. Основні риси:• в досудовому провадженні не допускається захисник;• обвинувачений та інші учасники мають змогу ознайомитися з матеріалами кримінальної справи тільки по завершенні досудового розслідування;• заборонено судове оскарження учасниками досудового розслідування дій і рішень органів і посадових осіб, які ведуть процес.2.Процес, у досудовому провадженні якого є елементи змагальності, а саме:• допускається захисник (із моменту ознайомлення з матеріалами закінченої розслідуванням кримінальної справи або пред'явлення обвинувачення, або затримання, або порушення кримінальної справи щодо особи);• заінтересованим учасникам досудового розслідування за їх клопотанням ще до закінчення розслідування може бути надано певні матеріали (наприклад, ті, якими обґрунтовується затримання чи пред'явлення обвинувачення);
В Україні Існує кримінальний процес змішаної форми із наявністю змагальних елементів у досудовому провадженні.