Закони України як основні джерела земельного права.

Одним із головних джерел земельного права є Земельний кодекс України. Він регулює такі інститути: форми власності на землю; корис­тування землею; порядок передачі земель у власність та користування; окремі права і обов'язки власників землі та землекористувачів; викорис­тання земель; вирішення земельних спорів тощо. Даним Кодексом пе­редбачено право власності на землю громадян і юридичних осіб у межах населених пунктів для підприємницької діяльності. Визначено, що гро­мадяни й юридичні особи, крім прав власності на землю, набувають ін­ших прав на земельні ділянки, у тому числі права оренди, права забудови, сервітуту, права переважного придбання тощо.

До джерел земельного права відноситься також ряд інших законів, що регулюють земельні правовідносини. Так, Закон України «Про колек­тивне сільськогосподарське підприємство» регулює відносини щодо пра­ва придбання земельних ділянок у тимчасове чи постійне користування, в тому числі на умовах оренди. Законом визначаються права і обов'язки власників земельних ділянок і землекористувачів.

Закон України «Про оренду землі» регламентує порядок користуван­ня землею на правах оренди як особливої форми реалізації права власнос­ті та господарського використання землі; визначає статус орендодавців та орендарів у земельних правовідносинах; передбачає зміну, припинення і поновлення договору оренди землі.

Лісовий кодекс України містить норми щодо поділу земель лісового фонду, особливостей їх надання у постійне та тимчасове користування, користування земельними ділянками лісового фонду, їх оренди. Зна­чна частина норм регулює користування земельними ділянками лісо­вого фонду з метою використання лісових ресурсів для потреб мислив­ського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт на природно-заповідних територіях і об'єктах, у лісах населених пунктів, у прикордон­ній смузі.

Норми Водного кодексу України визначають склад земель водного фонду, підстави та порядок користування ними, встановлюють відпові­дальність за порушення вимог використання цих земель.