Міністерство екології та природних ресурсів України — утворене 9 грудня 2010 року[1] шляхом реорганізації Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
Міністерство екології та природних ресурсів України (Мінприроди України) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та у межах своєї компетенції біологічної, генетичної та радіаційної безпеки.
Міністерством керуєЗлочевський Микола Владиславович
Через нього Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність таких центральних органів виконавчої влади:
- Державна служба геології та надр України
- Державне агентство водних ресурсів України
- Державне агентство екологічних інвестицій України
- Державна екологічна інспекція України
Структура
Управління та служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України [Показати всі]
- Департамент організаційно-аналітичної та кадрової роботи
- Юридичний департамент
- Департамент екологічної безпеки
- Департамент охорони природних ресурсів
- Департамент заповідної справи
- Департамент державної екологічної політики та міжнародної діяльності
- Департамент економіки та фінансів
- Управління державного екологічного моніторингу
- Управління комунікацій та зв'язків з громадськістю
- Відділ бухгалтерського обліку та фінансової звітності
- Відділ державної експертизи
- Сектор режимно-секретної роботи
- Сектор контролю та перевірки виконання актів і доручень вищих органів державної влади
- Сектор тендерних процедур
- Управління майном, матеріально-технічного забезпечення, з питань корпоративних прав, охорони праці
[ред.]Напрями діяльності, функції та повноваження Мінприроди
1) у сфері екологічної безпеки, поводження з відходами, небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, державної екологічної експертизи: а) забезпечує нормативно-правове регулювання з питань щодо:
- ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними
відходами, збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України) та порядків контролю за їх дотриманням;
- здійснення операцій у сфері поводження з відходами;
- ведення реєстрів місць видалення відходів та об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів;
- надання документів дозвільного характеру у цій сфері;
- контролю за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням;
- ведення паспорта відходу;
- екологічної безпеки під час перевезення небезпечних вантажів і ліквідації наслідків аварій, що відбуваються при їх перевезенні;
- переліку небезпечних властивостей відходів;
- переліку пестицидів і агрохімікатів, використання яких дозволяється в Україні;
- визначення відповідності пестицидів і агрохімікатів сертифікатам якості, визначення залишкових * * кількостей пестицидів і агрохімікатів;
- екологічної експертизи (затверджує нормативно-технічні та інструктивно-методичні документи);
б) розробляє і вводить у дію нормативи допустимих рівнів шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів на стан навколишнього природного середовища; в) проводить ліцензування операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України) та здійснює контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов; г) видає, анулює, здійснює переоформлення та видачу дублікатів дозволів на:
- виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів;
- здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами;
- транскордонне переміщення небезпечних відходів;
- ввезення на митну територію України незареєстрованних пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого (посадкового) матеріалу;
- використання залишків пестицидів і агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився;
д) погоджує згідно із законодавством проекти лімітів на утворення та розміщення небезпечних відходів; е) погоджує місця розміщення об'єктів поводження з небезпечними відходами; є) погоджує місця розміщення підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу неякісної, небезпечної продукції; ж) здійснює державну реєстрацію пестицидів і агрохімікатів; з) веде перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання, та щорічні доповнення до нього, затверджує регламенти їх застосування; и) здійснює акредитацію підприємств, установ та організацій, які проводять державні випробування пестицидів та агрохімікатів; і) затверджує план державних випробувань і технічних умов на виробництво пробної партії препаратів пестицидів та агрохімікатів; ї) відповідно до законодавства здійснює державну екологічну експертизу стосовно об’єктів, рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України; 2) у сфері охорони атмосферного повітря: а) забезпечує нормативно-правове регулювання щодо:
- правил, нормативів, норм, методик у сфері охорони атмосферного повітря;
- проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
- визначення вимог до оформлення документів для отримання дозволів та встановлення форм дозволів у цій сфері;
- визначення вимог до розроблення нормативів у сфері охорони атмосферного повітря;
- установлення порядку та критеріїв взяття на державний облік об'єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на атмосферне повітря, визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря;
- ведення переліку установ та організацій, які розробляють документи, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності;
- визначення величин фонових концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі;
- визначення переліків фізичних та біологічних факторів, а також критеріїв визначення стаціонарних джерел забруднення, для яких розробляються нормативи гранично допустимого рівня впливу фізичних і біологічних факторів на стан атмосферного повітря;
- визначення переліків типів устаткування, для яких розробляються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел, правил технічної експлуатації установок очистки газу;
- визначення показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин;
б) видає, анулює, здійснює переоформлення та видачу дублікатів документів дозвільного характеру на:
- провадження діяльності, пов'язаної зі штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях;
- викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для об'єктів першої групи;
- викиди забруднюючих речовин, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки для об'єктів першої групи;
в) веде державний кадастр викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; г) веде перелік установ та організацій, які здійснюють розроблення документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян – суб'єктів підприємницької діяльності; 3) у сфері збереження озонового шару: а) забезпечує нормативно-правове регулювання з питань видачі погодження для отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин і продукції, що їх містить; б) погоджує отримання ліцензії на експорт та імпорт озоноруйнівних речовин та продукції, що їх містить, та видає листи роз'яснення, якщо продукція не містить озоноруйнівних речовин; 4) у сфері регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання у межах компетенції вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї: а) забезпечує нормативно-правове регулювання щодо:
- національних стандартів та процедур щодо моніторингу, звітності та перевірки даних про викиди та абсорбцію (поглинання) парникових газів;
- вимог до підготовки проектів спільного впровадження та їх реалізації;
- вимог до документів, у яких обгрунтовуються обсяги антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, для отримання листа-підтримки власником джерела викидів, на якому планується реалізація проекту спільного впровадження;
- строків подання та форм звітності щодо викидів парникових газів;
- правил роботи національної системи торгівлі вуглецевими одиницями;
- методик розрахунку антропогенних викидів джерелами та абсорбції (поглинання) поглиначами парникових газів;
- критеріїв відбору проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов'язаних із реалізацією таких проектів.
