Якість природного середовища можна визначити як стан природних та змінених людиною екосистем, що зберігає їх здатність до постійного обміну речовин та енергії, а також відтворенню життя. Якість довкілля забезпечує сама природа шляхом саморегуляції процесів, що в ній відбуваються. Люди під час своєї життєдіяльності негативно впливають на стан довкілля, що зумовлює необхідність її регулювання з метою недопущення втрати якості навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 33 Закону «Про ох н/с», нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі та рівні шкідливих фізичних та біоло¬гічних впливів на нього є єдиними для всієї території України. У разі необхідності для курортних, лікувально-оздоровчих, рекреаційних та інших окремих районів можуть встановлюватися більш суворі нормативи ГДК забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.
