Законодавство Комуни носило народний характер. Але це законодавство було скоріше не пролетарським, як стверджувала радянська історіографія, адемократичним, тому що Комуна підтримувала не лише пролетаріат, а й дрібну буржуазію, службовців та інтелігенцію. Крім того, власникам майстерень, ломбардів і т. п. передбачалися компенсації. Звичайно, нововведення Комуни не могли порадувати версальські влади. Але не можна сказати, що її законодавство завдавало беззаперечний удар по буржуазного ладу: наприклад, залишалася дрібна буржуазія. Але в той же час передбачалася передача майстерень до рук робітників асоціацій. У цілому законодавство Комуни створювалося під сильним впливом прудоністскіх ідей. Але втакому питанні, як проблема централізації влади, ці ідеї не дали належного результату. Про це говорить те, що Комуна врешті-решт була змушена піти на централізацію влади. У галузі культури Комуна також приймала рішення народного характеру. Вона намагалася зробити освіту доступнішою, і, крім того, світським. Як відомо, Друга Імперія, як і Перша, спиралася на католицизм. Тому рішення про відділення церкви від держави і введення світської освіти було частиною всієї політики зі зламу старої державної машіни.Етому ж служили і такі заходи, як злам пам'яток реакції, що ображають почуття народу. У цілому законодавство Паризької Комуни було надзвичайно прогресивним, і не дивно, що в не знайшлося багато прихильників не тільки серед пролетаріату, але і серед дрібних службовців і дрібної буржуазії. Паризька комуна стала переломним рубежем в розвитку капіталістичного суспільства. Вона показала і довела, що боротьба між буржуазією і пролетаріатом, між експлуататорами та експлуатованими досягла такого ступеня непримиренності, що поставила на порядок дня скасування капіталістичного ладу і встановлення влади робітничого класу . Незаперечне історичне значення Паризької Комуни найперше в тому, що це був перший в історії людського суспільства досвід створення держави нового типу, яка принципово відрізняється від буржуазної, перший досвід диктатури пролетаріату.В Комуну було обрано 86 чоловік. В Комуну пройшло 17 представників великої та середньої торгово-промислової буржуазії і буржуазії інтелігенції , які вийшли з її складу у перші дні її роботи.В комуні залишилося 68 чоловік 32 представники інтелігенції (журналісти, адвокати, лікарі, офіцери та інші), 25 робітників, 8 службовців, 1 ремісник, 2 дрібні підприємці . За своїми політичними поглядами 19 з них були неоякобинцями, 18 – бланкістами, 13 – прудоністами, 10 – лівими прудоністами, 3 – букіністами, 2 – були близькі до марксизму.Не дивлячись на всі слабкості і помилки , Паризька Комуна мала незаперечне значення в історії нового часу . Паризька Комуна була формою диктатури пролетаріату і представляла собою нову більш високу , ніж будь – яка із відомих раніше форма демократії .Велике значення мала Паризька Комуна в соціальному і політичному законодавстві . Соціальне законодавство , Комуни , не дивлячись на те , що в цій області їй вдалось зробити менше ніж у політичній , тим не менше ясно показує, що такими заходами ,як декрети про розстрочку платежів за борговими зобов’язаннями і про відміну виплати за ними процентів , про відстрочку виплати квартирної плати, про повернення частини закладених в ломбард речей , про розвиток системи народної освіти і т.п., Комуна захищала також інтереси мілкої буржуазії і широких верств середніх класів взагалі.В політичному законодавстві Комуна досягла :- заміна постійної армії і поліції озброєним народом;- знищення старого бюрократичного чиновницького апарату і заміна його новими демократичними органами державної влади сформованими з людей , які вийшли з народних мас ;- виборність, змінність і відповідальність перед народом всіх державних службовців ;- встановлення для вищих державних служб межі заробітної плати , яка б наближалась до заробітної плати кваліфікованого робітника ;- поєднання в одному вищому державному органі – Комуні – законодавчої і виконавчої влади і перетворення її у “працюючий заклад” ;- організація єдності нації шляхом об’єднання дії комун на основі свідомого , демократичного , пролетарського централізму .Ось ця сукупність заходів, здійснених паризькими комунарами, і визначала Комуну як державу нового типу.
