1 травня на її базі був сформований Комітет суспільного порятунку.В діяльності комісій діяв принцип колегіальності при обговоренні питань та персональної відповідальності за виконання прийнятих рі- шень. На чолі кожної комісії був поставлений делегат (член) Комуни, наділений широкими повноваженнями. У своїй діяльності комісії спиралися на актив, передусім профспілковий. Особливо налагодженою була практика співробітництва з активістами там, де це дозволяли обставини, наприклад в роботі Комісії промисловості та обміну.Париж було розділено на 20 округів, на чолі яких стояли муніципальні мерії, що в свою чергу підпорядковувалися Раді Комуни.Тому 19 квітня було розроблено і опубліковано план державного перетворення Французької республіки - «Декларацію до французького народу». Республіка визнавалася найбільш правильною формою правління. Усім комунам на території Франції мала бути надана повна автономія, а «кожному французу - повний розвиток його сил і здібностей як людини, громадянина і працівника». Республіка мала об'єднувати ці вільні комуни, організовані за зразком Паризької, їх автономні права повинні були обмежуватися в одному - інтересами сусідів і держави в цілому. Невід'ємними правами кожної окремої комуни оголошувалися:1) комунальний бюджет (встановлення оподаткування і статей витрат), усі місцеві служби, включаючи поліцію, управління майном комуни;2) призначення і відкликання усіх місцевих чиновників і посадових осіб;3) «повна гарантія свободи особи, свободи совісті і свободи праці»4) постійна участь громадян у справах комуни, яка б забезпечила їм вільне волевиявлення і вільний захист своїх інтересів;5) організація міської оборони і національної гвардії з правом обрання та зміщення командирів.Паризька Комуна не знала розподілу влади. її декрети і розпорядження виконували комісії, які вона створювала зі свого складу. Комуна обирала десять таких комісій, кожна з яких відала «функціями колишніх міністерств»:1) виконавча комісія, яка мала провадити в життя усі декрети Комуни і постанови інших комісій;2) військова комісія замість військового міністерства;3) комісія продовольства, яка мала забезпечити Париж продуктами харчування не менше як на три місяці;4) комісія фінансів, яка отримала повноваження міністерства фінансів; в її розпорядженні був Французький банк;5) комісія юстиції;6) комісія громадської безпеки, у віданні якої перебувала префектура поліції;7) комісія праці, промисловості і обміну;8) комісія громадських служб;9) комісія зовнішніх відносин;10) комісія освіти.Почалася робота по створенню центрального апарату управління.Комуна скасувала привілеї чиновництва, ліквідувала особливий статус цієї замкненої групи. За саботаж, невихід на роботу звільняли чиновників, обирали нових працівників, перетворюючи їх на службовців Комуни.Комуна скасувала стару поліцію, знищила жандармерію. Порядок у Парижі підтримували резервні пролетарські батальйони національної гвардії.)Паризькою Комуною була ліквідована стара судова система. Комуна створювала новий судовий апарат. Низовою судовою інстанцією залишалися мирові судці, які повинні були обиратися населенням. екретом Комуни від 22 квітня 1871 р. утворювався спеціальний суд — Обвинувальне журі, а 6 травня до його складу було обрано 80 делегатів національної гвардії. Була зроблена спроба організувати також військові суди.Практикувала Паризька Комуна і заходи репресивного характеру. Так, декретом «Про заручників» від 5 квітня 1871 р. для покарання осіб, запідозрених у спільництві з версальським урядом, скликався «не пізніше двадцяти чотирьох годин» обвинувальний суд», який мав оголосити свій вирок «не пізніше сорока восьми годин» (ст. 3). Обвинувачені, затримані за вироком обвинувального суду, оголошувались «заручниками паризького народу» (ст. 4). Декретом від 2 квітня 1871 р. церква була відокремлена від держави, бюджет культів скасовувався. Майно, яке належало релігійним конгрегаціям, оголошувалося національною власністю. У зачинених церквах відкривалися клуби.
Соціально-економічні заходи комуни
Паризька Комуна розширила і зміцнила це соціальне законодавство. Зокрема, була встановлена пенсія для дітей загиблих національних гвардійців, відмінялася нічна праця пекарів, введені пільги для кравців, зайнятих пошиттям мундирів для національної гвардії. Цікаво, що Комуна захищала інтереси не тільки працівників найманої праці -пролетарів, але й дрібної буржуазії. Так, декрет від 17 квітня вводив відтермінування сплати боргів по комерційних векселях.25 квітня 1871 р. Комуна прийняла декрет про реквізицію пустуючих квартир буржуазії. Передбачалося, що: «1. Усі пустуючі квартири реквізуються. 2. Ці квартири передаються у розпорядження мешканців обстрілюваних (ворожою) артилерією кварталів»27 квітня вийшов декрет про заборону вирахувань із заробітної плати та штрафування робітників їхніми працедавцями. Передбачалося навіть повернути робітникам усі суми вирахувань і штрафів, накладених після 18 березня.Так, 16 квітня 1871 р. був виданий Декрет про передачу промислових підприємств до рук робітничих асоціацій (декрет про покинуті майстерні). Беручи до уваги, що багато майстерень було покинуто своїми господарями, які втекли з Парижа, Комуна доручила робітничим синдикальним камерам утворити комісії, які дадуть статистику покинутих майстерень, точний опис стану, в якому вони перебувають, викласти практичні заходи, завдяки яким можна було б пустити в хід ці майстерні силами кооперативної асоціації зайнятих в них робітників, виробити проект статуту цих асоціацій.У травні 1871 р. Комуна затвердила Статут Луврських майстерень з ремонту зброї, який вводив нові принципи керівництва майстернями.Велику увагу приділяла Комуна регулюванню умов праці робітників. Був встановлений максимум заробітної плати, який визначався «в шість тисяч франків на рік». Однак більш важливим був Декрет про обов'язковий мінімум заробітної плати від 13 травня 1871 p., що поширювався на робітників, зайнятих виконанням замовлень для Комуни.З метою справедливого розподілу вільних робочих місць в округах були утворені біржі праці.Паризька Комуна надавала необхідну матеріальну допомогу населенню Парижа. екрет від 14 квітня під загрозою революційного переслідування забороняв незаконні арешти, обшуки, реквізиції. Комуна вселяла бездомних у пустуючі квартири утікачів, передавала в руки робітничих колективів покинуті власниками заводи, але рішуче переслідувала мародерство під маскою революційної пильності.
