Емпіричне соціальне дослідження - це наукова послідовність дій, яка називається емпіричною, коли досліджуються с. факти дослідним шляхом.
Необхідно, щоб дослідження фактів носило інтерсуб'єктивності характер, а не суб'єктивно-індивідуальна, і піддавалося перевірці. Емпіричне дослідження повинне мати систему методичних правил, яка визначає особливості об'єкту пізнань даної емпіричної науки. Предметом емпіричного соціального дослідження є аналіз та пояснення соціальних феноменів науковими методами. Особливість предметної області в тому, що соціальні феномени схильні до перманентних змін і є дуже великими. При вивченні різних об'єктів використовуються в залежності від цілей дослідження різні методи дослідження: спостереження, експеримент, опитування та інші.
Дослідницький процес незалежно від використовуваних методів дослідження має логічну систему послідовності дій і складається з дев'яти наступних кроків:
1. Розробка проблематики.
2. Визначення кола питань.
3. Визначення методів дослідження.
4. Структура інструментарію збору даних.
5. Перевірка і остаточне визначення інструментарію збору даних.
6. Підготовка і планування збору даних.
7. Побудова вибірки.
8. Проведення збору даних.
9. Обробка і аналіз зібраних даних.
Послідовність дій вищеописаного процесу може варіюватися залежно від проблематики та вибраних методів дослідження.
Застосування емпіричних соціальних досліджень постійно зростає в комерційних цілях в економічних та маркетингових дослідженнях, в опитуваннях громадської думки.
Проблема збору та аналізу даних у емпіричних соціальних дослідженнях дуже сприйнятлива до методологічних проблем, і результати дослідження слід перевіряти, поряд із статичним слід використовувати логічний аналіз, слід уникати неоднозначних формулювань питань у анкеті, шукати і аналізувати латентні змінні, комбінувати методи дослідження.