1)Витрати на здійснення заходів щодо поліпшення умов і охорони праці розраховуються за формулою:
В = С0 + К0,
де С0 — поточні (експлуатаційні) витрати на здійснення заходів, грн;
К0 — капітальні витрати на поліпшення умов та охорони праці, грн.
2)Чималого значення набуває визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці. Цей показник обчислюється за формулою:
де Ер — річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків);
В — загальні витрати (вкладення підприємства на охорону праці).
3)Загальні витрати підприємства на охорону праці як до впровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після нього розраховуються за формулою:
де В1 — витрати на заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентованих нормативними актами держави;
В2 — витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами.
4)Скорочення кількості робочих місць (?К), що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою:
де К1, К2 — кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;
К3 — загальна кількість робочих місць.
5) Зменшення чисельності зайнятих (?Ч), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою:
,
де Ч1, Ч2 — чисельність зайнятих, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу, осіб;
Ч3 — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
6)Збільшення кількості машин, механізмів (?М) та виробничих приміщень (?Б), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами:
,
де М1, М2 — число машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
М — загальна кількість машин і механізмів, шт.;
Б1, Б2 — кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
Б — загальне число виробничих приміщень, шт.
7)Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ?K4 встановлюється за формулою:
,
де N1, N2 — кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;
Ч3 — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
8) Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ?Kт розраховується за формулою:
де Д1, Д2 — кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.
9) Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови визначається за формулою:
,
де З1, З2 — число випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.
10) Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювання обчислюється за формулою:
де Дз1, Дз2 — кількість днів тимчасової непрацездатності через хвороби відповідно до і після вжиття заходу;
Kз1, Kз2 — кількість випадків захворювання відповідно до і після вжиття заходу.
11)Зменшення числа випадків виходу на інвалідність (?Чі) внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою:
,
де Чі1, Чі2 — чисельність працівників, що стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.
12)Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою:
,
де Чп1, Чп2 — кількість працівників, що звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після вжиття заходу, осіб.
13)Скорочення витрат робочого часу за рахунок зменшення рівня захворюваності (травматизму) за певний час ?Д визначається за формулою:
де Д1, Д2 — кількість днів непрацездатності через хвороби або травми на 100 працівників відповідно до і після вжиття заходів;
Ч3 — річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
14)Зростання продуктивності праці ?W розраховується за формулою:
де Зв — вартість виробленої продукції за зміну на одного працівника промислово-виробничого персоналу;
Рп — вартість річної товарної продукції підприємства.
15) Річна економія зарплати Ез за рахунок зростання продуктивності праці при зменшенні рівня захворюваності і травматизму обчислюється за формулою:
де Чср — середньорічна чисельність промислово-виробничого персоналу;
Зр — середньорічна заробітна плата одного працівника з відрахуваннями на соціальне страхування.
16)Річна економія на собівартості продукції Ес за рахунок зменшення умовно постійних витрат установлюється так:
де У — умовно постійні витрати у виробничій собівартості річного обсягу товарної продукції.
17)Економія за рахунок зменшення коштів на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається за формулою:
де Пд — середньоденна сума допомоги по тимчасовій непрацездатності.
18)Річна економія за рахунок зниження рівня захворюваності становить:
Ерз = Ез + Ес + Есс.