Нехай з-поміж усіх ти, мов зірниця, сяєш,
Хай цінний скарб краса твоя
І чарами її ти всіх собі скоряєш...
Та, коли ти Вкраїни не кохаєш, -
Ти не моя!
Нехай у грудях ти чудове серце маєш
І серце те усіх звабля,
Бо всіх до нього ти ласкаво пригортаєш.
Та, коли ти Вкраїни не кохаєш, -
Ти не моя!
Нехай ти розумом всю землю оглядаєш
Згорни, мов сміливе орля,
А стріхи рідної не бачиш і не знаєш.
Та, коли ти Вкраїни не кохаєш, -
Ти не моя!
Нехай за правду в бій ти чесно виступаєш,
Нехай не жалуєш життя,
А кривди нації в душі не відчуваєш.
Та, коли ти Вкраїни не кохаєш, -
Ти не моя!
Ти не моя! О ні - даремно ти гадаєш,
Що сам прийду до тебе я.
І хоч би ти прийшла, мене не ублагаєш,
Бо, коли ти Вкраїни не кохаєш, -
Ти не моя!
