В. П. Острогорський у проведенні “літературних бесід” з курсу російської словесності.
Значний інтерес стосовно проблеми дитячої літератури становить творча спадщина Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Грінченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, С. Васильченка. Українські педагоги-демократи доби УНР ― С. Русова, О. Дорошкевич,
М. Дем'янівський, І. Огієнко, П. Холодний, О. Музиченко, І. Невеселий та ін. ― розглядали літературу як скарбницю національної гордості, важливий засіб у формуванні духовного світу молодої людини, пропонували для дитячого читання досконалі в ідейно-художньому відношенні твори письменників. Розробку проблеми організації позакласного читання також здійснювали Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Б. Тимохіна, І. Ладоня, Й. Злотник, Є. Ломонос, Н. Волошина, М, Пушкарьова та ін. Сучасні програми рекомендують 1-2 уроки ― бесіди з позакласного читання на чверть у 5-11 класах. Списки рекомендованої літератури для позакласного читання (на вибір) подані в кінці програми, а для самостійного читання ― в кінці вивчення монографічних тем.
Тісний зв'язок класних і позакласних занять спрямовує учнів на самостійну роботу з твором, виробляє потребу в читанні. Програма з української літератури дає багатий матеріал для зв'язку класних занять із самостійним позакласним читанням. Цей зв'язок може здійснюватись на оглядових лекціях, під час вивчення біографії письменника, в процесі вивчення окремих творів письменника, під час різноманітних літературних позакласних заходів.
Аналіз шкільної практики засвідчує, що в сучасній школі фактично панує стихійність у проведенні уроків позакласного читання, відсутній логічний взаємозв'язок і взаємозумовленість у їх проведенні в молодших, середніх і старших класах. Часто вони замінюються “звичайними" уроками літератури.
Передові вчителі-словесники практикують такі типи уроків з позакласного читання в 5 - 11 класах:
— Урок-анонс - “Позакласне читання в ... класі”.
— Урок-композиція - “20-й вік непросто пережить” (за творами В. Стуса, Г. Чубач, Г. Косинки).
— Урок-дослідження - “Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього” (за романом М. Вінграновського “Северин Наливайко”).
— Урок з елементами інсценізації - “Скорботна молитва” (за романом У. Самчука “Марія”).
—Урок-конференція - “Поезія розстріляного відродження”.
—Урок-бесіда - “Чорнобильське лихо над краєм Поліським” (чорнобильська тема у творчості житомирських поетів).
— Урок-диспут - “Щоб була родина, треба...” (за п'єсою В. Винниченка “Закон”).
— Урок-роздум - “Куди ведуть наші дороги” (за оповіданням Вол. Шевчука “Дорога”),
— Урок-заочна літературна екскурсія - “Нашого цвіту по білому світу” (творчість письменників української діаспори, життя і діяльність яких пов’язані з Житомирщиною - О. Ольжич, Б. Олександрів).
— Урок-брейн-ринг - “Позакласне читання в 9 класі”.
— Урок-вікторина - “Чи знаєш ти твори О. Довженка?”
— Урок-літературна гра (літературна криптограма, літературна задача, загадковий запис, прочитайте чайнворд, кросворд, головоломку, східці, ходом шахового коня та ін.).
Робота по пропаганді художньої книги в школі повинна проводитись у тісній співдружності вчителя літератури і бібліотекаря. Види спільної роботи: наочна пропаганда, книжкові виставки, бібліотечні плакати, бесіди про книги, літературні огляди, усні літературні журнали, читацькі конференції, літературні конкурси, літературне краєзнавство, бібліографічна робота тощо.
3. До масових позакласних заходів з літератури відносимо: проведення Тижня літератури, відзначення ювілею письменника, вечори поезії в школі, літературні ранки та вечори, літературні конкурси та олімпіади, ін.
У школах практикується проведення Тижнів літератури. Передбачається на кожен день тижня певний захід, підказаний його темою. Ось, наприклад, примірне планування тижня “Леся Українка - наша славна землячка”: понеділок — конкурс на виразне читання поезій Лесі Українки та віршів українських поетів про неї; вівторок — виставка на кращий малюнок, вишивку, письмовий твір, присвячені поетесі; середа - читацька конференція на матеріалі прозових творів, що відтворюють образ нашої славної землячки; четвер — перегляд кінофільму “Лісова пісня”; п'ятниця — екскурсія в музей Лесі Українки до м. Новограда-Волинського; субота — підсумковий літературний вечір у школі до ювілею поетеси.
Сприяють літературній освіті школярів літературні ранки для 5-8 класів і літературні вечори для 9-11 класів. Так, наприклад, літературний ранок для 7-го класу на тему “Життя і творчість Т. Г. Шевченка" учитель літератури і шкільний бібліотекар можуть провести за таким планом: вступне слово вчителя і виступи учнів з читанням поетичних творів Т. Г. Шевченка та віршів про нього. Вступне слово-бесіду з дітьми можна супроводити показом малюнків з епізодами життя і діяльності Т. Г. Шевченка, використавши діафільм або альбом “Шевченко – художник”, організувати виставку творів Кобзаря і творів про нього.
Широко практикуються літературні вечори (або літературно-музичні вечори) для старшокласників. Кістяком програми є літературний монтаж (літературно-музична композиція), готуються доповіді й повідомлення учнів, розповіді письменників (можна в грамзапису або на магнітофонну стрічку), вокальні номери, драматичні сцени, вікторини, конкурси та інші розваги (“Вінок великому Кобзарю”, “Іван Франко і українська музика”, “Пісенна лірика Андрія Малишка”, “Олександр Олесь ― ніжний лірик в українській літературі 20 ст.”). Успіх вечора залежить від оформлення приміщення (сцени і залу). Для кожного вечора бажано виготовити відповідний лозунг, портрет письменника, випустити бюлетень або літературну газету, оформити фотомонтаж, літературну виставку, стенд, тематичний альбом тощо.
З метою стимулювання учнів до читання художніх творів вчителі літератури та бібліотекар в позаурочний час проводять читацькі конференції та диспути на матеріалі художніх творів сучасних письменників (наприклад: “Мальви” Р. Іваничука (9 кл), “Листи з неволі” В. Марченка (10 кл), “Дім на горі” В. Шевчука (1 кл.). Якщо питання на обговорення викликають суперечливі думки в старшокласників, то бажано проводити літературні диспути морально-етичного змісту на матеріалі художніх творів.
Важливу роль у розширенні літературної освіти школярів відіграють літературні олімпіади і конкурси на кращу учнівську письмову роботу з літератури. Ось приклад питань літературної олімпіади для 10 класу:
1. Розкрийте ідею суспільного призначення літератури на прикладі творчості українських письменників-класиків 19 ст.
2. Дайте відповідь на одне із запропонованих запитань:
— Які твори українських поетів 19 ст. стали ліричними піснями?
— Який зміст назви роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.
— У яких творах українських письменників другої половини 19 ст. порушується проблема влади землі?
3. Літературна вікторина.
4. Написати невеликий твір на одну із тем:
— “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину” (В.Симоненко).
— “Життя таке коротке. Поспішайте творити добро”(О. Довженко).
— “Великі дороги в широкий світ починаються від стежки біля рідної оселі”
(В. Скуратівський),
4. Шкільні літературні гуртки покликані задовольняти зростаючі інтереси учнівської молоді до літератури. Різновиди гуртків у школі: виразного читання, фольклорний гурток, літературно-творчий, літературно-музичний, літературно-драматичний, літературно-краєзнавчий, синтетичний (комбінований) літературний гурток.
Останній вид гуртка найбільш поширений у сучасних школах. Форми й методи занять його такі: голосне читання твору, художня розповідь і читання уривків, обговорення прочитаних книжок, складання заміток для газет, анотації та рецензії на прочитані книжки, доповіді та реферати учнів, бесіди вчителя, обговорення власних учнівських творів, літературні монтажі, конкурси, українські вечорниці, виготовлення різного роду наочних посібників тощо.
Планування роботи літературного гуртка: на півріччя, на чверть заняття проводяться раз у місяць, принцип добровільності у формуванні складу гуртка, урізноманітнення методів і форм проведення занять гуртка.
5. Словесники нашої області застосовують різноманітні види і форми літературно-краєзнавчої роботи. Це, зокрема, ознайомлення з життям і творчістю письменників, що проживали в ріднім краї, екскурсії до пам'ятних літературних місць в області, конференції за книжками місцевих письменників, виготовлення літературної карти області, створення шкільного куточка “Літературна Житомирщина”, випуск літературної газети, альбомів і альманахів на літературно-краєзнавчу тематику, зустрічі з місцевими літераторами, збирання зразків усної народної творчості тощо.
6. Учні не створюють літератури, а лише вчаться творчості через шкільну літературну пресу. Здебільшого літгуртківці випускають шкільну літературну газету (бувають ювілейні і тематичні), що виходить раз на чверть друкованою основою з художнім оформленням учнів. Бажано, щоб у цій газеті була лише власна творчість учнів у різноманітних рубриках (10-15 рубрик). Привабливою і романтичною повинна бути назва газети. Ось які рекомендуємо назви: “Літературний світанок", “Юний літератор”, ”Літературні проліски”, “Літературний ліхтарик”, “Літературний сніп”, “Літературна зміна”, “Літературні вруна”, “Поетична весна”, “Літературний струмок” та ін.
Кращі зразки учнівської творчості вчителі оформляють на заняттях літературного гуртка в спеціальні збірники і альманахи під поетичними назвами: “Світанок”, “Ластівка”, “Перший сніп”, “Літературні самоцвіти”, “Літературна весна”, “Поліські фольклорні скарби” тощо.
7. На екскурсіях в літературні музеї вивчаються й поглиблюються окремі програмові теми. Це своєрідні уроки, що винесені за межі класу. Можна практикувати поїздки або походи по літературних місцях, пов'язаних з творчістю якогось одного або кількох письменників. Найчастіше їх бажано проводити у канікулярний час. Можна виготовити спеціальний стенд ― “Наша область у художній літературі". В нашій області пам'ятні літературні місця розміщені в містах Житомирі, Бердичеві, Новограді-Волинському, Коростишеві, в селах Верхівні, Романівці та ін. З метою активізації проведення різноманітних позакласних заходів, велику роль відіграють шкільні літературні музеї. Для їх створення не треба великих матеріальних затрат. Такі музеї можна організувати в школах, місцезнаходження яких пов'язане з перебуванням митців слова і є отчою землею для них (м. Новоград-Волинський - Леся Українка, с. Романівка Попільнянського району ― Максим Рильський, с. Верхівня Ружинського району ―
Оноре де Бальзак, м. Житомир ― В. Г. Короленко, Василь Земляк, Борис Тен,
Ю. Крашевський та ін.). Учнівський колектив повинен створювати музей своїми руками (літературно-краєзнавчий музей в Житомирській школі № 33). У таких музеях проводяться літературні читання, учнівські літературно-творчі конкурси, книжкові виставки, зустрічі з письменниками і діячами мистецтва, випускаються шкільні літературні газети і журнали тощо.
8. Найголовніша мета факультативних курсів для учнів 7-11 класів - сприяти розвиткові здібностей і нахилів учнів, поглибити знання з окремих літературних розділів або тем, збагатити усне і писемне мовлення учнів, продовжити виховання навичок аналізу літературних творів.
Шкільні програми з факультативів надають широкий простір для творчої праці словесника. Учитель має право доповнювати Їх іншими художніми творами, дещо упускати, дещо змінювати. Важливо, щоб на кожному занятті на повен голос звучало художнє слово, була показана національна своєрідність української літератури. Рекомендована тематика факультативних занять для 7-11 класів (на вибір):
7 клас - Світ дитини в українській класичній прозі. Літературна казка.
8 клас - Українська народна поезія.
Науково-фантастична література для дітей та підлітків.
9 клас - Становлення нової української літератури. Усна народна творчість,
10 клас - Тарас Шевченко й українська поезія 19 ст.
Розвиток української драматургії (друга половина 19 ст. - поч. 20 ст.).
11 клас - Тенденції розвитку української поезії 20 ст.
