пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Поняття „фольклор”: походження, значення

Фольклор   -   невід'ємна   складова   національної  культури,  яка  у 
   сконцентрованій  формі  подає  одночасно  народну  філософію,  етику й
   естетику, створюючи неповторний національний образ світу.

   Предметом   курсу  є  фольклорний  твір,  завданням  -  набуття  вмінь 
   самостійного  аналізу  ідейно-образного  змісту  та форми фольклорного
   твору.

   Метою  фольклорної  підготовки  в межах курсу є формування у майбутніх
   учителів-словесників високої естетичної культури. Методологічну основу 
   курсу  складають  ідеї  про  фольклор як складову частину національної
   духовної  культури,  синтетичну  форму  суспільної  свідомості й засіб
   виховання  особистості,  про  діалог  культур, принципи комунікативної 
   дидактики, що спирається на філософію „діалогізму" (М.Бахтін, В.Біблер
   та    ін.),    особистісно-орієнтовний,   компетентнісно-орієнтований,
   діяльнісний підходи.

 Термін  „фольклор" походить від англійського folk - рід, народ, lore -
   знання,  що  разом означають „народна мудрість, народознавство". Одним
   із  перших  цей термін використав англієць В. Томс, котрий 1846 р. під 
   псевдонімом  А. Мертон  надрукував у часописі "Атенеум" (№ 982) статтю
   "The Folklore".

   В українській фольклористиці у 80-х роках ХХ ст. термін одним з перших
   почав  використовувати М. Драгоманов, але й до сьогодні він не знайшов 
   загальноприйнятого   визначення.   Поряд   із  вищенаведеним  терміном
   співіснують  і  такі: народна словесність, народна поетична творчість,
   уснопоетична творчість.

   Головна  функція  фольклору  -  це  задоволення  природної  потреби  у 
   самовираженні  й  спілкуванні. Серед основних ознак слід виділити усну
   форму   поширення   і   передачу  між  людьми  засобом  безпосередньої
   комунікації.  Значна  роль  при цьому відводиться пам'яті, з допомогою 
   якої фіксуються сюжети, тексти, форми, стереотипи.

   Текст  народної  поезії  не  мав  автора,  тобто був анонімним, щоразу
   народжувався як нова форма, тобто усне „текст-слово" було варіативним.
   Кожний  твір  був  колективним  -  це  означало,  що  кожен слухач мав 
   можливість  додати  до чужого своє, тобто його автором була колективна
   мовна  особистість  у  певному фольклорному соціумі. Фольклорний текст
   був  імпровізійним,  виконавець не просто відтворював текст, але й був 
   співавтором  прочитаного,  проспіваного  ( це характерна ознака казок,
   легенд, частівок, бувальщин, коломийок).

   Однією з важливих рис фольклору є зображення внутрішнього світу героїв
   через  „прихований психологізм", тобто через дії і взаємини персонажів 
   з  навколишнім  середовищем,  певні  зовнішні  обставини тощо. Саме на
   основі   типізації   виникають   і   т.  зв.  психологічні  фольклорні
   символи-асоціації  (тополя-жінка).  Психологізмом  позначені  весільні 
   пісні, голосіння, думи, історичні пісні, казки, балади, ліричні пісні.
   У  цих  жанрах  наявне  відображення  психологічного  переживання горя
   (голосіння),   і   психологічної   індивідуалізації  героя  (думи),  і 
   драматизму   ситуації   (балада).   Напевне,  найбільший  інтерес  для
   психологічного  аналізу  представляють  ліричні  пісні, адже їх основу
   становлять  почуття, переживання. Психологізм жанру допомагає передати 
   фольклорне  слово,  емоційно-забарвлені звертання („милий голубе мій",
   „серце моє") тощо.

   Фольклор  перебуває у тісному зв'язку з обрядами, традиціями. Весільні
   пісні супроводжують весільний обряд, голосіння - поховальний, жнивні - 
   жниварський тощо.

   Сьогодення  коригує  ознаки  фольклорності, вносить зміни, доповнення.
   Сприяють  цьому  процесу  і  засоби масової комунікації: преса, радіо,
   телебачення,  Інтернет.  Новітнє  фольклоротворення  часто  відображає 
   співвідношення  і  взаємозалежність  індивідуального  й  колективного,
   традиційного  і  новітнього,  але  неодмінною умовою входження твору у
   фольклоризацію є його побутування за законами усної традиції. 

   Фольклор  -  цінний  матеріал  як  у моральному, так і в розумовому та
   естетичному  розвитку  покоління незалежної України. В той же час доля
   фольклору  у  ХХІ  столітті  дедалі  більше фіксується як занепадаючий 
   „фольк-арт" (В.Погребенник).

 Фольклор  -  складова частина курсів української культури, етнографії.
   Етнографія вважається джерельною базою вивчення народної творчості. 

   Відчутний  зв'язок фольклору із релігієзнавством, філософією, оскільки
   в  народнопоетичній  творчості  зафіксовані давні релігійні вірування,
   спроби трактування філософських категорій.

   Фольклор       взаємопов'язаний      з      літературою.      Характер 
   літературно-фольклорних   взаємин   змінюється   залежно   від  епохи,
   історико-суспільних   факторів,   стану  розвитку  художньої  культури
   народу,   літературної  мови,  творчої  індивідуальності  письменника, 
   змістового   спрямування  художнього  твору  тощо.  Між  фольклором  і
   літературою  існують  певні  відмінності, зокрема у змалюванні героїв.
   Якщо  література "намагається" індивідуалізувати персонажа, його мову, 
   то  фольклор  -  типізує  і  героя,  і  його спілкування з навколишнім
   світом.

   Відомо,  що  І.Франко одним із перших через українську пісню звернувся
   до  поєднання  літературних  і  народнопісенних  принципів віршування. 
   В.Стефаник  побудував  соціально-побутову  проблематику новелістики на
   основі       принципів       функціонування      балади,      хроніки,
   рекрутсько-жовнірських  пісень  тощо.  Саме  поетика української пісні 
   „допомогла"  йому  стати  неперевершеним майстром психологічної драми.
   М.Черемшині знання функцій коломийкового фольклору сприяло у створенні
   тональності оповідності, що притаманна творам письменника.

 З'явилася низка досліджень вчених про зв'язок української літератури з 
   фольклором  (М.Грицюта  „Михайло  Коцюбинський  і  народна творчість",
   О.Дей  „Іван  Франко  і  народна  творчість"  та  багато  ін.). Цікаві
   міркування    стосовно   фольклорно-літературних   взаємин   висловлює 
   дослідник  Г.Штонь  у  статті  Фольклор  і модерн. Сумісність художніх
   кодів"(див.htpp:// probr, prohosting. com/click/ PBE0000003/99). Автор
   критично  ставиться  до  недостатніх розмежувальних ознак літератури й 
   фольклору,  що  ними  досить  часто  користуються: усність походження,
   побутування,  змінюваність тексту, стійка традиційність, нормативність
   поетичних  понять,  стереотипія образності художньої мови, постійність 
   сюжетно-поетичних  ситуацій  і загальних місць, колективність. Г.Штонь
   зазначає:  „Фольклор  -  це  зупинена,  перетворена  на світотлумачний
   макроканон  вічність,  тоді  як  література  -  це  чаc... історичний, 
   текучий, духовно й художньо змінний, а відтак і багатоликий навіть при
   авторській його анонімності...". Роздуми науковця доцільно враховувати
   при характеристиці фольклорно-літературних взаємин.

   Логічним  зв'язок фольклору з музикознавством, етномузикознавством або 
   музичною  етнографією.  Етномузикознавство вивчає "народну музику" або
   "народну музичну культуру" (О. І. Іваницький). Досить тісно пов'язаний
   фольклор  з мовознавством, стилістикою, діалектологією, останнім часом 
   популярності набувають лінгвофольклористичні дослідження.

   Український  фольклор  тісно  пов'язаний з українською етнопедагогікою
   (кожен  жанр  містить  значний виховний потенціал), етнопсихологією (у 
   фольклорних  творах  показано  стан героя, його емоції, почуття тощо).
   Фольклорні  пам'ятки  опрацьовують  у мовознавчих курсах: при вивченні
   історії   літературної   мови,   стилістики,   лінгвістичної  поетики, 
   порівняльно-історичному дослідженні мов тощо.

   Вивчення  усної  народної  творчості  -  це шлях до пізнання минулого,
   сучасного й майбутнього нашого народу. Опанування фольклорної спадщини
   українського  народу  сприятиме  вдосконаленню  процесу міжкультурного 
   спілкування з іншими народами.

 

 


11.06.2014; 17:37
хиты: 123
рейтинг:0
Гуманитарные науки
литература
литературная теория
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь