пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Складнопідрядні речення розчленованого типу: структура і семантичні типи

Для розчленованих складнопідрядних речень диференційною ознакою виступає характер використовуваних у них сполучних засобів. Останнє є достатнім критерієм для розрізнення семантичних типів детермінантних підрядних частин та вирізнення відносно-поширювальних складнопідрядних речень. Детермінантними розчленованими складнопідрядними реченнями виступають такі конструкції, в яких основну семантику несе на собі вся підрядна частина. Зміст останньої стосується семантики усієї головної. Це дозволяє виокремити такі підгрупи детермінантних речень: зумовленості, темпоральності, порівняльні, відповідності [Загнітко: 392].

Диференціація семантичних класів розчленованих складнопідрядних речень постає викінченою при врахуванні комунікативного аспекту, значущості комунікативних категорій локалізації, інформативності, істинності, мовленнєвої ситуативності, за чим легко простежується зворотність / незворотність розташування предикативних частин у структурі складнопідрядного речення. Останнє засвідчує закріпленість / незакріпленість темо-ремної організації розчленованих складнопідрядних речень. Суттєвим при цьому постає врахування семантичних класів розчленованих складнопідрядних речень, оскільки до детермінантних розчленованих речень зумовленості належать такі структури, підрядна частина яких називає ситуацію, що зумовлює певний наслідок у головній частині [Слинько 1994: 542]. Оскільки підрядна частина виражає головне значення речення, наприклад, умову, то і модальність конструкції визначається підрядною частиною – як ірреальна для ірреально-умовних речень і можлива – для потенційно-умовних. У силу цього з-поміж умовних речень за модальністю виділяються структури: 1) власне індикативної модальності; 2) індикативної модальності з невласне-умовним значенням; 3) ірреальної модальності; 4) проміжного типу між індикативною та ірреальною модальністю [Слинько 1994: 543], в яких виявляється особлива варіативність щодо реалізації ірреальної модальності – гіпотетичної, ймовірної тощо (Коли в любові плаче жінка – Всі безпорадні на землі (Н. Гнатюк) – реальна модальність; Коли б ти прилетів, коли б я зустріла, то не стала б ластівкою (Н.Гнатюк) – гіпотетична модальність та ін.). До них наближаються причинові (Може, тим без пісні я не можу працювати, жити навіть дня, Що округ земля моя хороша, А на ній - моя рідня! (М. Стельмах)); цільові (Щоб тих щасливих днів не загубити, потрібно працювати цілий рік (Д.Павличко)); допустові (Не стануть святами ніколи будні, хоч як би там не мудрували трутні (О. Довженко)); наслідкові (Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М. Коцюбинський)).

Розчленованими темпоральними вважають такі структури, в яких підрядна частина вказує на час перебігу дії або тривання стану головної частини: Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі (Нар. тв.). Допоки сонце світить на землі, Нехай роса нам душу напуває, Хай сіллю сходить дума на чолі, І добрим зерном поле засіває (Т. Северюк). Підрядні порівняльні характеризують дію чи стан головної частини через реальне / ірреальне порівняння: Коса затріпотіла в стеблі, мов блискавиця між хмарами (М.Стельмах). Мовби далека хмара на обрії,синіє серед сліпучого степу Асканія (О. Гончар).

Окремо стоять розчленовані складнопідрядні речення з предикативними частинами відповідності, в яких зміст головної частини розглядають з погляду його відповідності до змісту підрядної (із сполучниками в міру того, як; чим... тим): В міру того як Ванько підходив до свого городу, серце йому починало все більше тривожитись (В.Підмогильний). В міру того як зникали контури найближчих дерев, ставало тривожніше на душі (А.Яна), де комунікативна структура постає закріпленою: тема реалізується препозитивною, а рема – постпозитивною предикативною частиною. При цьому кожен компонент аналітичного сполучника може бути покваліфікований як темо- або ремоідентифікатор.

Відносно-поширювальними розчленованими складнопідрядними реченнями виступають такі конструкції, в яких підрядна частина приєднується до головної уміщувальним словом: Раптово всі заговорили до Ванька, від чого той став ще смутнішим (В.Підмогильний). Основною ознакою цих речень є поширення змісту головної частини за рахунок приєднання не зумовлених її структурою (семантичною і формальною) додаткових смислів, що здійснюється за допомогою сполучного компонента що в різних відмінкових формах: Слово скаже – що соловей заспіває (Нар. тв.). Інформативна достатність кожної з частин таких складнопідрядних речень сигналізує про їхню складну ієрархічну цілісність.

Отже, розчленовані складнопідрядні речення посідають особливе місце в системі українського синтаксису завдяки своїй формально-граматичній будові (регулярності спеціалізованих сполучувальних засобів, вияву специфіки реченнєвотвірного синтаксичного зв’язку) і комунікативній організації, в якій чітко простежується комунікативно-актуальна закріпленість послідовності частин, наявність спеціалізованих власне синтаксичних показників утворення речення та комунікативної значущості предикативної частини. Останнє мотивує регулярність парцеляції (виокремлення комунікативно вартісної інформації) причинової, цільової семантики і нерегулярність парцеляції наслідкової, умовної, допустової, відносно-поширювальної та інших різновидів семантики, що сигналізує про валентну закріпленість таких підрядних частин.


10.06.2014; 01:26
хиты: 119
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
филология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь