пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ


Частка в українській мові

До класу часток належать неповнозначні незмінні слова, які виконують роль модальну роль у складі слова або речення. Частками називають неповнозначні слова, що служать для позначення смислових відтінків, для вираження модальних значень та емоційно-експресивних оцінок, а також для формотворення та словотворення.

Особливості: багатозначність, нечіткість семантичних меж, поєднання суб’єктивного та об’єктивного модальних планів, тісний зв'язок з лексико-граматичною структурою висловлювання, висока частотність вживання, співвіднесеність багатьох із них з близькими за значенням і такими, що збігаються формально, одиницями інших частин мови.

Частки не виражають граматичних значень, не беруть участі, як формальні засоби у побудові словосполучення та речення. Це елементи семантичної сфери, тому вони, підключаючись до окремих слів, словосполучень чи речень. Надають кожній з цих одиниць різноманітних смислових чи модальних відтінків.

За будовою частки поділяються на прості і складеніПростими називаються ті, що складаються з одного слова. До них належать усі первинні частки, а також більшість однослівних вторинних часток: ще, же, би, навряд, мов, лише, тільки, навіть, ось, саме та ін.: Тільки музика хай виграє, Бо душа у мене є (Гал.).

Складені частки складаються з кількох слів. Найчастіше вони включають просту частку, що підсилюється або іншою простою часткою, або сполучником, або прийменником: трохи не, навряд чи, ще й, хай би, еге ж, тільки і, що за, невже ж, лиш би та ін.: 

За походженням частки поділяються на первинні (непохідні) і вторинні (похідні). До первинних часток належать ті, які в сучасній українській мові не виявляють ні словотвірних зв’язків, ні формальних співвідношень з іншими частинами мови. Наприклад: не, ні, же, ж, бо, но, ну, он та деякі інші: Он глянь, – у тім раї, що ти покидаєш, Латану свитину з каліки знімають (Шевч.).

Більшість у мові становлять вторинні (похідні) частки, тобто ті, що перейшли від інших частин мови:відприслівникового походженняпрямо, рівно, точно, просто, приблизно, вже, куди, там, тут. (Наприклад: Я нічого не думав, а просто милувався краєвидом (Коц.));

відзайменникового походження: воно, це, собі, тобі (Наприклад: Жив собі багатий пан (Нар.тв.));

віддієслівного походження: знай, дай, давай, мовляв, бач, було (Наприклад: Люди знай їздили по шляху (Мирн.));

частки, співвідносні із сполучниками: та, і, й, а, бо (Наприклад: Чогось уже і ти став непривітний (Л.Укр.) тавигукамио, ой, ну, геть, наприклад: Сонце вже геть було нахилилося до Заходу (Фр.)).

За роллю:

  1. Фразові – ті, що виражають смислові відтінки, модальні значення і емоційно-експресивні значення. Поділяють на:

А) Семантичні – виражають смислові відтінки значень слів у реченні:

  1. Вказівні: ось, он, от.
  2. означальні – увиразнюють значення повнозначних слів, вказуючи на відповідність значення слова означуваному поняттю: якраз, саме.
  3. кількісні – вказують на часткову невідповідність між значенням слова і означуваним поняттям: майже, приблизно
  4. обмежувально-видільні – для виділення окремого слова в реченні: лише, тільки, навіть
  5. підсилювальні( підсилювально-видільні) – підсилюють значення повнозначних слів: і, та,ж

Б) Модальні:

  1. власне модальні – вносять у висловлювання сумнів, припущення, впевненість – мов, наче, ніби.
  2. стверджувальні – підтверджують висловлену думку, підсилюють її правильність: так, атож, аякже, авжеж
  3. авжеж – заперечують або частково заперечують висловлену думку: ні, не, ані.
  4. спонукальні – спонукання, наказ, бажання – хай, нехай, -бо, - но.
  5. питальні – питання, сумнів, здивування, недовіра: невже, чи, хіба.

В) Емоційно-експресивні – відтінюють емоцію висловлювання, підсилюють виразність мови: от уже, куди там, де там.

  1. Формотворчі – виступають засобом утворення морфологічних форм. Хай, нехай, най, що, як, ся і би.
  2. Словотворчі – будь, небудь, казна, не, ні, би – за допомогою яких утворюються слова. Знаходять або у препозиції, або у постпозиції, не викликаючи морфологічних змін.

17.06.2015; 15:15
хиты: 2155
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
филология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь