1. Відмінювання особових займенників.
Однина Множина
н. я ти ми ви
р. мене тебе нас вас
д. мені тобі нам вам
Зн. мене тебе нас вас
Ор. мною тобою нами вами
М. (на) мені (на) тобі (на) нас (на) вас
2. Відмінювання особово-вказівних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. він воно вона вони
Р. його, нього ЇЇ, неї їх, них
д. йому їй їм
Зн. його, нього її, неї їх, них
Ор. ним нею ними
М. (на) ньому і (на) нім (на) ній (на) них
Відмінкові форми особових і особово-вказівних займенників творяться суплетивно — від різних основ. Таких відмінкових суплетивних форм не має лише займеник ти (ви).
Особово-вказівні займенники в родовому, знахідному і місцевому відмінках, коли
вживаються з прийменником, мають початковий звук [н]: до нього, до неї; в нього, в
неї; на ньому, на нім, на ній; до них, у них, на них.
Початковий звук [н] постійно з’являється в орудному відмінку особово-вказівних
займенників: ним, нею, ними. Цей початковий звук з’явився в основі займенників унаслідок морфологічного перерозкладу сполук орудного і місцевого відмінків із давніми прийменниками сьнь (сьнь имь — с ним, укр. з ним) і вьнь (вьнь ихь — в них). Під впливом цих прийменникових форм утворилися інші форми займенників з початковим приголосним звуком [н] у поєднанні з будь-яким прийменником або й без нього (в орудному відмінку). 3. Зворотний займенник себе відмінюється як особовий займенник ти, починаючи з родового відмінка: себе, собі, себе, собою, (на) собі.
У родовому відмінку з прийменником наголос переміщується на перший склад,
порівняйте: тебе — до тебе, себе — до себе.
4. Відмінювання присвійних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
н. мій моє моя мої
р. мого моєї моїх
д. моєму моїй моїм
Зн. як Н. або Р. моє мою як Н. або Р.
Ор. моїм моєю моїми
М. (на) моїм і (на) моєму (на) моїй (на) моїх
За цим типом відмінюються займенники твій, свій. М ножинні форми
відмінюються як прикметники твердої групи а їхній — як прикметники м ’яі
5. Відмінювання вказівних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. цей це ця Ці
Р. цього цієї цих
д. цьому цій цим
Зн. як Н. або Р. цю як Н. або Р.
Ор. цим цією цими
м. 1наІ цьому і (на) цім (на) цій (на) цих
За цим типом відмінюються займенники оцей (оця, оце, оці) і се (ся, се, сі)-
Усі інші вказівні займенники відмінюються як прикметники твердої групи. Морфологія як розділ граматики
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
н. той те та ті
Р. того тієї (тої) тих
д. тому тій тим
Зн. як Н. або Р. те ту як Н. або Р.
Ор. тим тією (тою) тими
м. (на) тому і (на) тім (на) тій (на) тих
Відмінювання означальних займенників.
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. весь (увесь) все (усе) вся (уся) всі (усі)
Р. всього всієї всіх
д. всьому всій всім
Зн. як Н. або Р. все (усе) всю як Н. або Р.
Ор. всім всією всіма
М. (на) всьому і (на) всім (на) всій (на) всіх
Означальні займенники сам, самий, кожний, інший відмінюються як прикметники
твердої групи.
7. Відмінювання питально-відносних займенників.
Відмінювання займенників хто, що
н. хто що
Р. кого чого
д. кому чому
Зн. кого що
Ор ким чим
М. (на) кому і (на) кім (на) чому і (на) чім
змінювання займенника чий
Однина Множина
чол. рід серед, рід жін. рід для всіх родів
Н. чий чиє чия чиї
Р. чийого чиєї чиїх
д чийому чиїй чиїм
Зн. як і. або Р. чиє чию як Н. або Р.
Ор. чиїм чиєю чиїми
М. {на) чиєму і (на) чиїм (на) чиїй (на) чиїх
Відмінювання займенника скільки
Н. скільки
Р. скількох
Д. скільком
Зн. як Н. або Р.
Ор. скількома
М. (на) скількох
Питально-відносні займенники який і котрий відмінюються як прикметники твЄр
лої групи.
8. Відмінювання з а п е р е ч н и х і неозначених займенників.
Заперечні і неозначені займенники відмінюються за типами відмінювання пи
тально-відносних займенників: ніхто — як хто, нічий — як чий, казна-що — як щ0
скількись — як скільки і т. д.
У неозначених займенників якийсь і чийсь у родовому й знахідному відмінках
множини з’являється вставний (протетичний) [о]: якихось, чиїхось; так само
утворюється друга форма орудного відмінка займенників хтось і щось: кимсь і
кимось, чимсь і чимось.
У відмінкових формах заперечних займенників з прийменником усі його складові
пишуться окремо, наприклад: ніхто, нікого, але ні до кого; ніким, але ні з ким; ні на
кому; ніякий, ніякого, але ні з якого; ніяким, але ні з яким, ні на якому.
Займенники ніхто, ніщо в непрямих відмінках можуть мати різний наголос залеж
но від значення слова, наприклад: ні кому (означає «нема кому») і нікому (= жодному);
ні в чому {— немає в чому) і ні в чому (= в жодному).
Увага! Займенники мають розгалужену систему відмінювання, тому що спів
відносні зі словами кількох частин мови — іменників, прикметників, числів
ників.
Для особових, питальних, відносних хто, що і похідних від них неозначених і
заперечних характерним є суплетивізм, тобто заміна основи: я —мене, ми — нас, він-
його, вона — її, вони -їх, т и — тебе, ви — вас, хто — кого, що — чого. Вони становлять
окремий тип відмінювання.
Неозначені займенники мають ті самі морфологічні ознаки, що й питальні. З част
ками будь-, небудь-, казнахтозна- займенники пишуться через дефіс, а з частками
аби-, де-, -сь — разом.
Заперечні займенники утворюються від питальних за допомогою частки ні і пи
шуться з нею разом: ніхто, ніщо, ніякий, нічий.
Якщо між часткою і займенником є прийменник, то такі неозначені й заперечні
займенники пишуться окремо: будь з ким, ні до кого, аби у кого, ні про що, ні від кого,
казна з ким, хтозна до якого.
