пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Відносне та безвідносне вираження міри ознаки

  1. Відносне вираження міри ознаки якісних прикметників.

Міра вияву ознаки шляхом прямого або прихованого зіставлення може виражатися категорією відносної міри якості прикметників. Зміст цієї категорії розкривається в українській мові у формах ступенів порівняння. Ступені порівняння — це такі граматичні форми прикметників, які дають кількісну характеристику якості предмета шляхом зіставлення її з такою ж якістю в іншому предметі або в цьому ж предметі в іншому часовому проміжку (у часовій перспективі). Для вираження відношення міри ознаки вживається дві форми:

-                      вищого ступеня;

-                      найвищого ступеня.

Вищий ступінь порівняння вказує на те, що якість в одному х порівнюваних предметі виражається більшою або меншою мірою або, що міра цієї ознаки змінилась у одного і того ж предмета порівняно з минулим чи зміниться у майбутньому.

Наприклад: Наука дужча від смерті (ознака в одному з порівнюваних предметів); Вона стала наче старше (у часовій перспективі).

Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми.

Проста форма вищого ступеня утворюється синтетично — шляхом приєднання до кореня суфіксів -ш-, -іш- : дешевий — дешевший, веселий — веселіший.

Від деяких прикметників можна утворити вищий ступінь порівняння і за допомогою суфікса -ш-, і за допомогою суфікса -іш-: тихий — тихший, тихіший, здоровий — здоровший, здоровіший.

Паралельне творення вищого ступеня порівняння від одного й того самого прикметника за допомогою суфікса -ш- і -іш- часто пов’язане з різним значенням, наприклад: гіркий — гірший (досвід) і гіркіший (перець); форми з суфіксом -іш- виражають значення конкретніші і вужчі, ніж форми з суфіксом -ш-.

Деякі прикметники вищого ступеня мають суплетивні форми (утворюються від інших основ): гарний — кращий; великий — більший; малий — менший; поганий — гірший.

За допомогою суфікса -ш- утворюються невеликі групи прикметників. Продуктивний — -іш-. Нові прикметники, що з’являться зараз, не утворюються за допомогою суфікса -ш-.

При утворенні ступенів порівняння за допомогою -ш- в основі відбуваються певні морфонологічні зміни:

1)                у прикметниках з суфіксами -к-, -ок-, -ек- при ступенюванні суфікс втрачаються: далекий — дальший, низький — нижчий, глибокий — глибший;

2)             при ступенюванні прикметників відбуваються зміни приголосних звуків

-                 г, ж, з —»жч.

Якщо основа закінчується на С, то відбувається зміна на -шч-/іц : високий — вищий.

Прикметники вищий і нижчий вживаються в сучасній українській мові одночасно і як форми вищого ступеня, і як форми, що втратили значення вищого ступеня і закріпилися в стійких фразеологічних сполученнях: вищий орган, вища міра покарання, нижчий ґатунок.

Прикметники старший і молодший майже повністю втратили значення вищого ступеня і теж закріпилися в нерозкладних фразеологічних сполученнях: старший викладач, старший інспектор, молодший лейтенант, діти старшого і молодшого віку.

Якщо форми вищого ступеня вживаються із іменником, що є навою об’єкта порівняння, то це конструкції:

вищий ступінь + імен, з прийм. (за. від)

Наприклад: дорожчий за життя; старший від брата.

Складена форма вищого ступеня утворюється аналітично — сполучення слова більш / менш із звичайним прикметником, наприклад: більш відповідальний. За допомогою слова менш утворюється складена форма вищого ступеня на означення порівняння спадаючого вияву ознаки, наприклад: менш здатний.

Словом трохи послаблюється значення вищого ступеня: трохи сильніший, трохи дорожчий.

Найвищий ступінь порівняння вказує на те, що даному предмету (або предметам в ряді однорідних) властива в найбільшій мірі якість, позначувана прикметником.

Найвищий ступінь має три форми: дві синтетичні — просту та складну і аналітичну — складену.

Проста форма утворюється додаванням до прикметника простої форми вищого ступеня префікса най-. Сильніший — найсильніший.

Складна форма утворюється додаванням до прикметника простої форми найвищого ступеня часток що / як. Найкращий — щонайкращий, якнайкращий.

Складена форма утворюється додаванням до звичайного прикметника слів найбільш / найменш. Високий — найбільш / найменш високий.

Форма найвищого ступеня може теж втрачати значення порівняння і набувати значення граничної ознаки безвідносно до інших предметів. Таке значення називається елятивним. Усього найкращого. З найкращими побажаннями.

  1. Безвідносне вираження міри ознаки.

Значення найвищого ступеня можуть передаватися формами вищого, якщо такі форми вживаються для вираження зіставлення інтенсивності ознаки не з одним предметом, а із сукупністю. Такі прикметникові форми мають після себе керований займенник весь з прийменником від або за. Веселіший за всіх. Кращий від усіх.

Синтетичні та аналітичні форми вищого та найвищого ступенів мають різну сферу застосування. Аналітичні — вважаються книжними і використовуються у науковому, офіційно-діловому, частково публіцистичному стилях. Тому їх мають частіше прикметники, що утворені на базі іншомовної лексики або з виразним відтінком книжності. Більш / найбільш демократичний.

Ю.Карпенко вважає, що форми ступенів порівняння із словом менш не можуть вважатися вищим, а із словом найменш — найвищим ступенем порівняння, оскільки мають прямо протилежне значення. Вони ніби утворюють нижчий і найнижчий ступені порівняння і не знаходять підтримки серед інших форм. Однак, усталена на сьогодні думка: форми із цими словами належать відповідно до вищого і найвищого ступенів.

Мотивується це таким чином: співвідносна міра якості виявляє себе у двох напрямках:

-         висхідному — посилена інтенсивність ознаки;

-         нисхідному — спадання.

У наслідок цього утворений градаційний ряд із вказівкою на розгортання інтенсивності ознаки. Такий градаційний ряд і утворюють аналітичні форми і словами менш / найменш і більш / найбільш. Це повний градаційний ряд.

Не від усіх якісних прикметників можна утворити ступені порівняння. Не утворюють ступенів порівняння такі групи якісних прикметників:

1)                назви абсолютних ознак — живий, босий, німий;

2)                 назви мастей тварин — гнідий, вороний;

3)    назви кольорів, утворені за кольором предметів: лимонний, апельсиновий;

4)                 складені прикметники, що означають якість з додатковим відтінком

-                                             кисло-солодкий;

5)    якщо друга частина — видний, подібний — віночкоподібний, змієвидний;

6)    інтенсивність ознаки без зіставлення з іншими предметами, а також прикметник із значенням суб’єктивної оцінки — зеленуватий, загребущий, величезний;

7)                 прикметники з суфіксами -анн-, -енн- — старанний, страшенний.

Отже, якісні прикметники можуть мати як відносне, так і безвідносне вираження міри ознаки.


08.06.2014; 21:24
хиты: 152
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
филология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь