- Відносне вираження міри ознаки якісних прикметників.
Міра вияву ознаки шляхом прямого або прихованого зіставлення може виражатися категорією відносної міри якості прикметників. Зміст цієї категорії розкривається в українській мові у формах ступенів порівняння. Ступені порівняння — це такі граматичні форми прикметників, які дають кількісну характеристику якості предмета шляхом зіставлення її з такою ж якістю в іншому предметі або в цьому ж предметі в іншому часовому проміжку (у часовій перспективі). Для вираження відношення міри ознаки вживається дві форми:
- вищого ступеня;
- найвищого ступеня.
Вищий ступінь порівняння вказує на те, що якість в одному х порівнюваних предметі виражається більшою або меншою мірою або, що міра цієї ознаки змінилась у одного і того ж предмета порівняно з минулим чи зміниться у майбутньому.
Наприклад: Наука дужча від смерті (ознака в одному з порівнюваних предметів); Вона стала наче старше (у часовій перспективі).
Вищий ступінь порівняння має просту і складену форми.
Проста форма вищого ступеня утворюється синтетично — шляхом приєднання до кореня суфіксів -ш-, -іш- : дешевий — дешевший, веселий — веселіший.
Від деяких прикметників можна утворити вищий ступінь порівняння і за допомогою суфікса -ш-, і за допомогою суфікса -іш-: тихий — тихший, тихіший, здоровий — здоровший, здоровіший.
Паралельне творення вищого ступеня порівняння від одного й того самого прикметника за допомогою суфікса -ш- і -іш- часто пов’язане з різним значенням, наприклад: гіркий — гірший (досвід) і гіркіший (перець); форми з суфіксом -іш- виражають значення конкретніші і вужчі, ніж форми з суфіксом -ш-.
Деякі прикметники вищого ступеня мають суплетивні форми (утворюються від інших основ): гарний — кращий; великий — більший; малий — менший; поганий — гірший.
За допомогою суфікса -ш- утворюються невеликі групи прикметників. Продуктивний — -іш-. Нові прикметники, що з’являться зараз, не утворюються за допомогою суфікса -ш-.
При утворенні ступенів порівняння за допомогою -ш- в основі відбуваються певні морфонологічні зміни:
1) у прикметниках з суфіксами -к-, -ок-, -ек- при ступенюванні суфікс втрачаються: далекий — дальший, низький — нижчий, глибокий — глибший;
2) при ступенюванні прикметників відбуваються зміни приголосних звуків
- г, ж, з —»жч.
Якщо основа закінчується на С, то відбувається зміна на -шч-/іц : високий — вищий.
Прикметники вищий і нижчий вживаються в сучасній українській мові одночасно і як форми вищого ступеня, і як форми, що втратили значення вищого ступеня і закріпилися в стійких фразеологічних сполученнях: вищий орган, вища міра покарання, нижчий ґатунок.
Прикметники старший і молодший майже повністю втратили значення вищого ступеня і теж закріпилися в нерозкладних фразеологічних сполученнях: старший викладач, старший інспектор, молодший лейтенант, діти старшого і молодшого віку.
Якщо форми вищого ступеня вживаються із іменником, що є навою об’єкта порівняння, то це конструкції:
вищий ступінь + імен, з прийм. (за. від)
Наприклад: дорожчий за життя; старший від брата.
Складена форма вищого ступеня утворюється аналітично — сполучення слова більш / менш із звичайним прикметником, наприклад: більш відповідальний. За допомогою слова менш утворюється складена форма вищого ступеня на означення порівняння спадаючого вияву ознаки, наприклад: менш здатний.
Словом трохи послаблюється значення вищого ступеня: трохи сильніший, трохи дорожчий.
Найвищий ступінь порівняння вказує на те, що даному предмету (або предметам в ряді однорідних) властива в найбільшій мірі якість, позначувана прикметником.
Найвищий ступінь має три форми: дві синтетичні — просту та складну і аналітичну — складену.
Проста форма утворюється додаванням до прикметника простої форми вищого ступеня префікса най-. Сильніший — найсильніший.
Складна форма утворюється додаванням до прикметника простої форми найвищого ступеня часток що / як. Найкращий — щонайкращий, якнайкращий.
Складена форма утворюється додаванням до звичайного прикметника слів найбільш / найменш. Високий — найбільш / найменш високий.
Форма найвищого ступеня може теж втрачати значення порівняння і набувати значення граничної ознаки безвідносно до інших предметів. Таке значення називається елятивним. Усього найкращого. З найкращими побажаннями.
- Безвідносне вираження міри ознаки.
Значення найвищого ступеня можуть передаватися формами вищого, якщо такі форми вживаються для вираження зіставлення інтенсивності ознаки не з одним предметом, а із сукупністю. Такі прикметникові форми мають після себе керований займенник весь з прийменником від або за. Веселіший за всіх. Кращий від усіх.
Синтетичні та аналітичні форми вищого та найвищого ступенів мають різну сферу застосування. Аналітичні — вважаються книжними і використовуються у науковому, офіційно-діловому, частково публіцистичному стилях. Тому їх мають частіше прикметники, що утворені на базі іншомовної лексики або з виразним відтінком книжності. Більш / найбільш демократичний.
Ю.Карпенко вважає, що форми ступенів порівняння із словом менш не можуть вважатися вищим, а із словом найменш — найвищим ступенем порівняння, оскільки мають прямо протилежне значення. Вони ніби утворюють нижчий і найнижчий ступені порівняння і не знаходять підтримки серед інших форм. Однак, усталена на сьогодні думка: форми із цими словами належать відповідно до вищого і найвищого ступенів.
Мотивується це таким чином: співвідносна міра якості виявляє себе у двох напрямках:
- висхідному — посилена інтенсивність ознаки;
- нисхідному — спадання.
У наслідок цього утворений градаційний ряд із вказівкою на розгортання інтенсивності ознаки. Такий градаційний ряд і утворюють аналітичні форми і словами менш / найменш і більш / найбільш. Це повний градаційний ряд.
Не від усіх якісних прикметників можна утворити ступені порівняння. Не утворюють ступенів порівняння такі групи якісних прикметників:
1) назви абсолютних ознак — живий, босий, німий;
2) назви мастей тварин — гнідий, вороний;
3) назви кольорів, утворені за кольором предметів: лимонний, апельсиновий;
4) складені прикметники, що означають якість з додатковим відтінком
- кисло-солодкий;
5) якщо друга частина — видний, подібний — віночкоподібний, змієвидний;
6) інтенсивність ознаки без зіставлення з іншими предметами, а також прикметник із значенням суб’єктивної оцінки — зеленуватий, загребущий, величезний;
7) прикметники з суфіксами -анн-, -енн- — старанний, страшенний.
Отже, якісні прикметники можуть мати як відносне, так і безвідносне вираження міри ознаки.