пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Категорія відмінка іменника

Поняття про категорію відмінка іменника

Категорія відмінка іменника служить для вираження відношень іменника до інших слів у реченні. Ця категорія є суто граматичною (відмінкові форми виступають засобами зв'язку іменників з іншими словами). 
 


 

Структура категорії відмінка іменника

У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок - граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення ( суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне ) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми. 

  • Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.
  • Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть вживатися з прийменником. Місцевий відмінок вживається тільки з прийменником.

    Відмінки в українській мові

    НОМЕР НАЗВА ПИТАННЯ   <th width="20%" "="" style="border: 2px groove rgb(192, 192, 192); padding: 5px; background: rgb(100, 149, 237);">ПРИКЛАД
    1 НАЗИВНИЙ ХТО? ЩО? ластівк-а
    2 РОДОВИЙ КОГО? ЧОГО? ластівк-и
    3 ДАВАЛЬНИЙ КОМУ? ЧОМУ? ластівц-і
    4 ЗНАХІДНИЙ КОГО? ЩО? ластівк-у
    5 ОРУДНИЙ КИМ? ЧИМ? ластівк-ою
    6 МІСЦЕВИЙ НА КОМУ? НА ЧОМУ? на ластівц-і
    7 КЛИЧНИЙ - ластівк-о
     

    Не змінюються за відмінками:

    1. іншомовні слова з кінцевим голосним: Декларуа, меню, кіно, але пальто, пальта;
    2. жіночі прізвища на приголосний та -о: Ковальчук, Шевченко;
    3. російські прізвища на -ово, -аго, -их: Дурново, Живаго, Черних;
    4. абревіатури: НТР,але вузу, ЛАЗом;
    5. складноскорочені слова типу завскладу, замдекана
     
     

    Cпособи вираження відмінкових форм

    Відмінкові форми виражаються за допомогою:

    • закінчень ( ластівк-а, ластівк-у);
    • закінчень і прийменників ( до ластівк-и, на ластівц-і);
    • синтаксичних зв'язків з іншими словами ( чисте купе - бачу купе - милуюся купе)
  •  
  •  
  •  

 

Основні значення відмінків

НАЗВА ВІДМІНКА ЗНАЧЕННЯ ПРИКЛАДИ

НАЗИВНИЙ

1) суб'єкта, виконавця дії 1) Віє вітер з-під воріт.
2) об'єкта (у пасивних конструкціях) 2) Туман розгонився вітрами по долині.

РОДОВИЙ

1) суб'єкта 1) виступ академіка
2) об'єкта 2) не боятися дощу
3) ознаки 3) хатина зайчика
4) обставини (час, місце, причина, спосіб дії) 4) кататися протягом дня, стати біля столу, замовкнути від несподіванки, сміятися до сліз

ДАВАЛЬНИЙ

1) суб'єкта (у безособових реченнях) 1) наснилося матері
2) об'єкта 2) подарувати сестричці
3) обставини (якщо вживається з похідними прийменниками) 3) змінився всупереч прогнозам

ЗНАХІДНИЙ

1) об'єкта 1) передплатити газету
2) обставини 2) прийти на заняття
3) ознаки 3) зошит у клітинку

ОРУДНИЙ

1) суб'єкта 1) мати з дочкою, затверджений радою план
2) об'єкта 2) копати лопатою
3) ознаки 3) ніс картоплею
4) обставини (час, місце, спосіб дії) 4) працює ночами, лежить під столом, дивиться вовком

МІСЦЕВИЙ

1) обставини (час, місце дії) 1) стоїть при дорозі, прийти о восьмій годині
2) об'єкта 2) грати на скрипці
3) ознаки 3) баба по матері

КЛИЧНИЙ

1) суб'єкта 1) Маріє, іди сюди.
2) об'єкта 2) Я піймаю тебе, лисичко!

 

 

Категорія відмінка виражає синтаксичні відношення іменни-
ка до інших слів у реченні. Так, у зв’язках іменника з дієсло-
вом виражаються відношення взаємозумовленості (між підме-
том і присудком) чи синтаксичної залежності іменника. На-
приклад: Зненацька Лукаш здригнувся і враз побачив сво-
го батька (О. Д.).
У зв’язках іменника з іншим іменником (або іменниковим
займенником) виражаються відношення синтаксичної залеж-
ності, де один із них керує формою іншого. Наприклад: Тепер
на спині матері сиділо двоє чомженят, притиснувшись
тільцями до згину спини й шиї (Досв.).
У зв’язках з іменником прикметника (або прикметнико-
вого займенника, дієприкметника та узгоджуваних форм чис-
лівника) незалежною формою є іменник, а пов’язані з ним
слова є залежними. Наприклад: Вже день кладе на муд-
рість сиву гарячий промінь розсвітань (Мал.); По узліссі
98і на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски
(Л. У.).
Категорія відмінка кваліфікується як словозмінна морфоло-
гічна категорія, спрямована в синтаксис.
У сучасній українській мові відмінкова парадигма іменників
є системою семи відмінків: називного, родового, давального, зна-
хідного, орудного, місцевого та кличного. Кожний відмінок як
значеннєво-функціональна абстракція знаходить вияв у відпо-
відній йому формі за допомогою закінчення (флексії).
Відмінки іменника являють собою закріплені за морфоло-
гічною системою форм синтаксичні функції семантичних і
формально-граматичних компонентів складу речення. Сис-
тема відмінкової парадигми іменників ґрунтується на кількох
протиставленнях. Основне з них виявляється у поділі відмін-
ків на п р я м и й (називний) і н е п р я м і (всі інші, крім
кличного). Прямий відмінок пов’язаний з номінацією пред-
метів і явищ, абстрактних понять, завдяки чому він іменуєть-
ся «називним». Непрямі відмінки є формами того самого сло-
ва, що реалізують його функції у синтаксичних відношеннях
залежності від іншого слова (дієслова, іменника, кількісного
числівника). Пор., наприклад: Петро пише. Він пише лис-
та. Петро шле вітання другові. Листам друга я завж-
ди радий.
Цьому основному протиставленню підпорядковано розріз-
нення ц е н т р а л ь н и х і п е р и ф е р і й н и х відмінків.
Центральними називають називний і знахідний відмінки, тому
що в організації двоскладового речення вони реалізують ос-
новні предметні актанти при дієслові-присудку: суб’єкт (підмет)
та об’єкт (прямий додаток). Найвіддаленіший від центру місце-
пий відмінок, форма якого, за незначними винятками, не зумов-
люється валентністю дієслова, тобто не виконує функції пред-
метного актанта, а виступає обставинним поширювачем скла-
ду речення.
У системі відмінкової парадигми є ще одне протиставлення,
ике ґрунтується на розмежуванні граматичної семантики об’єк-
тивного інформаційного змісту, що його реалізують шість
індмінків, і семантики апеляції мовця до адресата, яку виражає
кличний відмінок.
Обсяг значень відмінка закріплений його формою на рівні
основних функцій, типових зв’язків іменника у словосполученні
99і характеру відношень між граматично пов язаними словами.
Функціональні можливості відмінкової форми у структурі ре-
чення різноманітні. Проте похідні від основних — вторинні
функції, як правило, виражаються не тільки флексією, а й при-
йменником, зміною порядку слова в синтаксичній конструкції,
ускладненням синтаксичного зв’язку, структурою речення тощо.
Так, наприклад, форма родового відмінка з прийменником до
виражає не об’єктне значення, а обставинне часу (чекати до
вечора), місця (прибути до Чернівців); у сполученні з імен-
ником родовий ставиться після нього для вираження означаль-
них відношень.
Вторинна функція відмінка зумовлюється переміщенням
(транспозицією) до іншого класу слів, для яких ця вторинна
функція є первинною, наприклад: означальна — для прикмет-
ника (весняні квіти, паперові квіти — квіти весни, квіти з
паперу), предикативна — для дієслова (учителювати — бути
учителем), обставинна — для прислівника (відпочити взим-
ку — перебув зиму (як довго?).
Вторинна функція називного відмінка у функції головного
члена номінативного речення зумовлюється специфікою струк-
тури цієї односкладної конструкції.
У структурі заперечного речення замість знахідного об’єкта
виступає родовий: Студент засвоїв матеріал — Студент
не засвоїв матеріалу.


08.06.2014; 17:16
хиты: 169
рейтинг:0
Гуманитарные науки
лингвистика и языки
филология
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь