Під час одноособового розгляду справи в суді першої інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.
Цивільні справи в усіх судах розглядаються колегіально або одноособово суддями, обраними у встановленому порядку. Цивільні справи у суді першої інстанції розглядаються суддею одноособово. Цей суддя є головуючим, тобто саме він веде судове засідання.
Головуючий в судовому засіданні має такі обов'язки:
- забезпечує додержання послідовності вчинення процесуальних дій;
- забезпечує додержання порядку вчинення процесуальних дій;
- забезпечує здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав;
- забезпечує виконання учасниками цивільного процесу їх процесуальних обов'язків;
- спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи;
- усуває із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи;
- забезпечує належний виховний рівень судового процесу;
- забезпечує спокійну робочу обстановку і належний порядок у судовому засіданні.
Розгляд справи відбувається шляхом послідовного вчинення судом та учасниками процесу комплексу процесуальних дій. Головуючий наділений правами по керівництву судовим розглядом справи.
У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.
Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.
Заходами процесуального примусу є встановлені ЦПК процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.
Заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів процесуального примусу за одне й те саме правопорушення.
До учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпорядженьголовуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.
У разі повторного вчинення зазначених дій, ,перекладачем суд оголошує перерву і надає час для його заміни.
У разі неподання без поважних причин письмових чи речових доказів, що витребувані судом, та неповідомлення причин їх неподання суд може постановитиухвалу про тимчасове вилучення цих доказів для дослідження судом.
В ухвалі про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом зазначаються:ім'я (найменування) особи, у якої знаходиться доказ, її місце проживання(перебування) або місцезнаходження, назва або опис письмового чи речового доказу, підстави проведення його тимчасового вилучення.
Належно викликаний свідок, який без поважних причин не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, може бути підданий приводу через органи внутрішніх справ з відшкодуванням у дохід держави витрат на його здійснення. Про привід суд постановляє ухвалу, в якій зазначає ім'я фізичної особи, яка підлягає приводу, місце проживання, роботи чи навчання, підстави застосування приводу, коли і куди ця особа повинна бути доставлена, кому доручається здійснення приводу. Ухвала про привід у суд передається для виконання до органу внутрішніх справ за місцем провадження в справі або за місцем проживання, роботи чи навчання особи, яка підлягає приводу.
Не підлягають приводу в суд особи, які не можуть бути допитані відповідно до статті 51 ЦПК, а також малолітні та неповнолітні особи, вагітні жінки, інваліди першої і другої груп, особи, які доглядають дітей віком до шести років або дітей-інвалідів. Ухвала про привід оголошується свідку особою, яка її виконує. У разі неможливості приводу особа, яка виконує ухвалу, через начальника органу внутрішніх справ негайно повертає її суду з письмовим поясненням причин невиконання.
